Україна програє інформаційну війну з ворогом, тому що логіка в значній частині наших мас-медіа хибує, кульгає, бо не відповідає шаблонам логіки. Адже на жодному з факультетів журналістики не викладають цей предмет.
Про це сьогодні, 16 жовтня, під час презентації підручника для журналістів
«Логіка (теоретичні засади та прикладне застосування в мас-медіа)», яка відбулася у Львівському прес-клубі, повідомив автор підручника, доктор філологічних наук, професор Житомирського державного університету ім. І. Франка Зіновій Партико.
Однак, незважаючи на те, що в навчальних планах вишів наразі немає намірів навчати майбутніх журналістів логічно мислити та висловлюватися, Зіновій Партико написав та видав книгу.
– У підручнику докладно висвітлено питання істинності або перевірка фактів. Я розумію, що наше життя не вкладається у двозначну логіку. Тому я додав багатозначну та модальну логіку. Ці види логік повинні знати та вміти застосовувати журналісти. Також в моєму підручникові є механізм обґрунтування. Окремим розділом розглядається тактика та стратегія суперечки. Зараз є дуже популярними ток-шоу. І журналісти повинні вміти сперечатися. Також є розділ про логічні помилки. В додатку поміщені спеціальні завдання та тести, – коротко розказав про свою роботу професор Житомирського державного університету ім. І. Франка.
На думку журналіста зі США Богдана Годяка, журналісти зобов’язані відрізняти правду від брехні, а для цього потрібно вміти логічно мислити і перевіряти факти.
– Багато друкованих видань в США мають на другій сторінці спеціальну колонку для спростування. Якщо журналіст написав неперевірені факти, то він мусить вибачитися і подати спростування. Це створює довіру читача. Робота журналіста – це не передавати дослівно чиїсь слова. Журналіст мусить перевірити слова свого співрозмовника. Зараз будь-хто може створити свій блог і писати будь-яку дурницю чи брехню. А люди цьому вірять. Але у виданнях, які себе поважають, є особа, яка перевіряє всі факти. які наводить журналіст у статті, перед тим, як пустити це в друк. Тому наші політики почали задумуватися перед тим, як бовкати різні дурниці в ефірі. У своїй книзі професор Партико радить: «Не вірте одній особі. Перепитайте кількох. Якщо вони підтвердять, тоді можете це друкувати». Адже політики не зацікавлені у правді. Вони зацікавлені у рейтингах та своєму позитивному іміджеві, – поділився своїм досвідом журналіст зі США.
Кандидат фізико-математичних наук, доцент Львівської національного університету ветеринарної медицини Олег Огірко вже встиг ознайомитися з новим підручником.
– У книзі детальну увагу приділено висвітленню доказової та недоказової аргументації. Тут є приклади застосування аргументації в суперечках, проаналізовано типові логічні помилки, які часто допускають, – говорить він.
Довідка про підручник
«Логіка (теоретичні засади та прикладне застосування в мас-медіа)» виданий у Києві у 2018 році видавництвом «Ліра-К».
З позиції гуманітарної освіти описано історичні, теоретичні й методологічні засади традиційної, багатозначних і модальних логік щодо форм мислення (одиниць логіки — понять, висловів, виводів). Розглянуто різні концепції істинності повідомлень у мас-медіа. Докладно висвітлено питання доказової та недоказової аргументації. Описано застосування аргументації в суперечках, які мають місце в електронних мас-медіа. Наведено й охарактеризовано типові логічні помилки в інформаційних просторах держав.
Для студентів-журналістів та студентів-гуманітаріїв усіх спеціальностей (крім правничих).
Придбати можна на сайті видавництва
