Промовці:
- Марта Николишин, головна редакторка видавництва «Апріорі»;
- Василь Федорців, керівник проєктів видавництва «Апріорі»;
- Олесь Герасим, перекладач трилогії Владислава Реймонта;
- Олег Король, перекладач трилогії Сельми Лаґерлеф;
- Наталія Іліщук, перекладачка книги «Крістін, донька Лавранса. Хрест» (онлайн);
- Оксана Смерек, перекладачка книг Йоганнеса Єнсена (онлайн);
Модераторка:
- Романія Строцька, комунікаційниця видавництва «Апріорі».
На заході видавництво «Апріорі» представить результати трирічного перекладацького проєкту «Літературний безвіз», реалізованого за співфінансування програми «Креативна Європа» Європейського Союзу.
Упродовж трьох років команда видавництва працювала над українськими перекладами 14 знакових творів європейської літератури, написаних у період від 1669 до 1959 року. До проєкту увійшли книжки дев’ятьох авторів із Данії, Норвегії, Швеції, Фінляндії, Німеччини, Італії, Іспанії та Польщі – зокрема, твори п’ятьох лауреатів Нобелівської премії з літератури.
Усі ці видання вперше з’явилися українською мовою. Разом вони формують своєрідний маршрут європейською історією – від Тридцятилітньої війни, Великої французької революції та поділів Речі Посполитої до Першої і Другої світових воєн. Через приватні долі, родинні конфлікти, суспільні потрясіння й моральні випробування книжки показують, як змінювалися європейські спільноти, їхні цінності та уявлення про свободу, відповідальність і людську гідність.
Під час презентації команда проєкту розповість про формування видавничої програми, роботу з текстами, перекладацькі та редакторські виклики, створення художнього оформлення й значення повернення європейської класики до українського культурного простору.
14 книжок «Літературного безвізу»
- Йоганнес Єнсен – «Втрачена земля. Льодовик» (пер. Оксана Смерек)
- Йоганнес Єнсен – «Норне-Ґест. Похід кімврів» (пер. Оксана Смерек)
До двох видань увійшли чотири романи з циклу «Довга подорож» данського письменника Йоганнеса Єнсена – лауреата Нобелівської премії з літератури 1944 року. Автор створює власну художню версію розвитку людства: від первісного світу та льодовикового періоду до мандрів легендарного скальда Норне-Ґеста і зіткнення кімврів із Римом.
- Сіґрід Унсет – «Крістін, донька Лавранса. Книга перша: Вінець» (пер. Микита Никончук).
- Сіґрід Унсет – «Крістін, донька Лавранса. Ґаздиня» (пер. Микита Никончук)
- Сіґрід Унсет – «Крістін, донька Лавранса. Хрест» (пер. Наталія Іліщук)
Монументальна трилогія норвезької письменниці, лавреатки Нобелівської премії 1928 року, відтворює життя середньовічної Норвегії через історію Крістін – від її юності й вибору кохання до шлюбу, материнства, втрат і духовного переосмислення прожитого. Це водночас родинна сага, психологічний роман і масштабна панорама епохи.
- Сельма Лаґерлеф – «Левеншельди. Перстень Левеншельдів. Шарлотта Левеншельд. Анна Сверд» (пер. Олег Король)
До видання увійшла трилогія шведської письменниці, першої жінки – лавреатки
Нобелівської премії з літератури. Історії кількох поколінь родини Левеншельдів поєднує таємничий перстень, який стає символом давньої провини, покарання та спокути. Події охоплюють період від початку XVIII до середини XIX століття.
- Вісенте Бласко Ібаньєс – «Чотири вершники Апокаліпсиса» (пер. Олег Лесько). Один із найвідоміших антивоєнних романів іспанського письменника розповідає про дві гілки однієї родини, які під час Першої світової війни опиняються по різні боки фронту.
Образи чотирьох вершників — чуми, війни, голоду і смерті — допомагають авторові показати руйнівну силу війни та крихкість звичного світу.
- Міка Валтарі – «Таїна царства» (пер. Юрій Зуб). Історичний роман фінського письменника побудований як листи римлянина Марка Манілія.
Намагаючись з’ясувати обставини смерті Ісуса та зрозуміти таємницю його царства, герой зустрічається з біблійними постатями й поступово проходить шлях внутрішнього перетворення.
- Ганс Якоб Крістоффель фон Ґріммельсгаузен – «Сімпліцій Сімпліцисімус» (пер.Володимир Кам’янець).
Один із найважливіших німецьких романів XVII століття і визначний твір про
Тридцятилітню війну. Його герой Сімпліцій переживає низку пригод, мандрів і випробувань у світі, спустошеному насильством. У межах проєкту твір уперше вийшов українською мовою в повному перекладі.
- Аксель Сандемусе – «Минуле – то лиш сон» (пер. Наталя Іваничук)
Роман норвезького письменника поєднує психологічну прозу, любовну драму і детективну інтригу. На тлі початку німецької окупації герой повертається до спогадів про дитинство й втрачене кохання, намагаючись розібратися у власному минулому, почутті провини та причинах давньої трагедії.
- Луїджі Піранделло – «Старі й молоді» (пер. Мар’яна Прокопович)
Роман італійського письменника, лавреата Нобелівської премії 1934 року, переносить читачів на Сицилію 1890-х років. Економічна скрута, політична корупція, народні виступи й конфлікт поколінь оголюють розчарування суспільства, яке не отримало очікуваного оновлення після об’єднання Італії.
- Владислав Реймонт – «Останній сейм Речі Посполитої» (пер. Олесь Герасим).
- Владислав Реймонт – «Не впадай у відчай» (пер. Олесь Герасим)
- Владислав Реймонт – «Інсурекція» (пер. Олесь Герасим)
Трилогія «Рік 1794» польського нобеліата Владислава Реймонта охоплює останній сейм Речі Посполитої, підготовку до повстання та перебіг інсурекції під проводом Тадеуша Костюшка.
Автор показує драматичний момент втрати державності, суперечності між різними верствами суспільства і народження тривалої боротьби за незалежність.
Презентація стане підсумком великої роботи перекладачів, редакторів та всієї команди видавництва. Водночас це нагода поговорити про те, чому українські переклади європейської класики важливі саме сьогодні – і як література допомагає краще зрозуміти спільний історичний та культурний досвід Європи.
Контакт для медіа: [email protected]
Проєкт «Літературний безвіз» реалізовано за співфінансування програми «Креативна
Європа» Європейського Союзу.
Пресконференція відбудеться у Львівському пресклубі за адресою: проспект Шевченка, 11, 2-й поверх.
