Особливу увагу приділили малим і середнім громадам, для яких повернення та інтеграція людей є особливо важливими на тлі демографічних змін, відтоку молоді та дефіциту фахівців.
Благодійний фонд «Рокада» спільно з аналітичним центром «Соціоінформ» представив у Львові результати комплексного якісного дослідження, що охопило дев’ ять громад Львівської, Вінницької та Дніпропетровської областей. Його результати показали: для сталого повернення та реінтеграції людей недостатньо лише наявності вакансій. Важливими є житло, гідний дохід, доступ до послуг, підтримка після повернення та можливість знову відчути себе частиною громади, пише DailyLviv.com.
Основою дослідження стали 54 інтерв`ю та 18 фокус-груп. Особливу увагу приділили малим і середнім громадам, для яких повернення та інтеграція людей є особливо важливим на тлі демографічних змін, відтоку молоді та дефіциту фахівців.
Це дало змогу дослідити досвід людей, які повернулися в Україну з-за кордону, зокрема тих, хто після повернення не зміг повернутися до своєї громади та набув досвіду внутрішнього переміщення, а також оцінити готовність громад реагувати на ці виклики.
«Ми не переконуємо людей повертатися і не визначаємо за них, коли і куди вони мають повернутися, оскільки це особисте рішення кожної людини. Наше завдання — допомогти громадам краще зрозуміти процеси повернення і підготуватися до них», — пояснила Алла Красовська, проєктна менеджерка благодійного фонду «Рокада».
Житло та можливість заробляти — серед ключових потреб
Результати дослідження показали дві базові потреби людей після повернення — житло та можливість отримувати достатній дохід. Наявність вакансій ще не вирішує питання працевлаштування. Людям можуть бути потрібні перенавчання, підтвердження кваліфікації, отриманої за кордоном, допомога з пошуком роботи або підтримка у відкритті власної справи.
Питання проживання після повернення потребує комплексного підходу. Це не лише забезпечення новим житлом, а й ремонт комунікацій, доступну оренду, підтримку в пошуку житла, локальні програми пільгової іпотеки чи тимчасової компенсації орендної плати.
Галина Бордун, голова Координаційного центру підтримки цивільного населення при ЛОВА, радниця Максима Козицького та голова ГО «Птаха України», наголосила на важливості оцінювати не лише наявність окремих програм чи рішень, а й те, наскільки вони відповідають реальним потребам людей і допомагають їм досягти стабільності після повернення. Одним із ключових викликів у цьому контексті залишається житло: навіть працевлаштовані люди не завжди можуть дозволити собі оренду, особливо родини з кількома дітьми.
За словами Галини Бордун, не менш важливими після повернення є доступ до медичних та соціальних послуг, психологічної підтримки, допомога з адаптацією дітей до української системи освіти та зрозуміла інформація про доступні сервіси у громаді.
Повернутися недостатньо — важливо мати умови, щоб залишитися
Один із ключових висновків дослідження полягає в тому, що громадам важливо працювати не лише над залученням людей, а й над умовами, які допоможуть їм залишитися та інтегруватися у місцеве життя.
Дослідники виокремили три важливі складові: визначеність, підтримку на першому етапі та включення у громаду. Людина має розуміти, куди вона повертається і до кого може звернутися; отримати необхідну підтримку після приїзду; мати можливості для спілкування, формування нових зв’язків та участі у житті громади.
«Ваш дім — це там, де вас люблять і чекають. Це там, де є ваші друзі, де є ваші близькі. Ці три складові створюють не тільки передумови для того, щоб люди приїхали, але й для того, щоб залишилися», — зазначила Наталія Зайцева-Чіпак, директорка Українського центру вивчення громадської думки «Соціоінформ».
Важливим бар’єром може стати й ставлення до людей із досвідом міграції. Учасники дослідження, які вже повернулися, переважно говорили про позитивне ставлення, однак фіксували й випадки рихованого осуду. Для тих, хто лише розглядає можливість повернення, страх такого ставлення може впливати на ухвалення рішення.
Тому поряд із житлом, роботою та послугами громадам важливо інвестувати у соціальну згуртованість, створювати простори для взаємодії та працювати над недискримінаційним і відкритим середовищем.
Досвід громад підтверджує: житло залишається одним з найбільших викликів
Практичний досвід Дрогобицької громади значною мірою підтверджує результати дослідження. За словами міського голови Тараса Кучми, люди, які розглядають повернення з-за кордону, насамперед потребують зрозумілої інформації про можливості в Україні.
Він погоджується з результатами дослідження, що наявність вакансій не вирішує питання повернення: значення має рівень заробітної плати та те, наскільки він дозволяє людині забезпечити свої потреби після повернення.
Ще один важливий висновок — роль громадських просторів. Вони потрібні не лише для благоустрою, а й для формування соціальних зв’язків між людьми.
«Люди просто хочуть спілкуватися. Вони хочуть вимкнути телевізор, сісти на лавочку і один з одним просто поговорити», — додав Тарас Кучма.
«Житло — це проблема номер один», — підкреслив Тарас Кучма, Дрогобицький міський голова.
Водночас для громади особливо гострими залишаються демографічна криза, рівень оплати праці та житло.
Повернення вже відбувається
Під час презентації Катерина Помазанна, керівниця дослідницької команди з питань довгострокових рішень і інклюзії IMPACT Initiatives, доповнила результати якісного дослідження кількісними показниками.
За представленими нею даними, 83% опитаних, які повернулися в Україну, зазначили, що ніколи не шкодували про своє рішення. Проте досвід життя за кордоном змінив погляд частини респондентів на те, де вони бачать своє майбутнє: серед переваг України люди відзначали доступність медичних і державних послуг, а понад половина опитаних оцінила кар’ єрні можливості в Україні більш привабливими, ніж за кордоном.
За словами експертів, люди, які повертаються, не є однорідною групою. Потреби тих, хто повертається у власний дім, суттєво відрізняються від потреб людей, які через окупацію, руйнування чи безпекову ситуацію не можуть повернутися у свою громаду і фактично стають внутрішньо переміщеними особами.
Від досліджень — до рішень у громадах
Представлене дослідження — не завершення роботи, а основа для наступних кроків.
У дев’яти громадах вже відбулися діалогові зустрічі за участі органів місцевого самоврядування, фахівців соціальної сфери, громадських організацій, внутрішньо переміщених людей і людей з досвідом повернення. Під час них учасники визначали конкретні локальні виклики та шукали рішення, які можуть працювати саме у їхніх громадах.
Наприклад, у Тульчинській громаді Вінницької області перемогла ініціатива — «Точка сили: простір активної інтеграції». ЇЇ ідея полягає у створенні відкритого місця, де можуть спілкуватися всі: ті, хто повернувся додому, місцеві жителі, ВПО, ветерани, молодь та сім’ї.
«Для нас було принциповим, щоб це дослідження не залишилося просто аналітичним документом, а стало основою для рішень, які базуються на цих даних», — зазначила Алла Красовська.
Ознайомитися з повними результатами дослідження та висновками можна за посиланням на офіційному сайті благодійного фонду «Рокада»:
дослідження громад Вінницької області;
дослідження громад Львівської області;
дослідження громад Дніпропетровської області.
Дослідження проведено в межах проєкту «Зміцнення стійкості громад для повернення та реінтеграції» реалізується благодійним фондом «Рокада» проєкту «YOUA − Формуємо нові шляхи, будуємо майбутнє України», який впроваджується за дорученням Уряду Німеччини та імплементується GIZ Ukraine: Sustainable Economic Development.
