860 тисяч євро було вкладено в модернізацію комунальної теплокотельні та дитячого садочка у місті Жовква. Проект, який упродовж чотирьох років утілювали за програмою Європейського Союзу «Угода мерів-Демонстраційні проекти» у невеличкому місті Львівської області, завершився.
Про це сьогодні, 26 березня, повідомив міський голова Жовкви Петро Вихопень.
Він нагадав, що в 2003 році місто прийняло в комунальну власність 5 газових котелень, які подавали тепло до 30 будинків. Згодом одну котельню ліквідували, одну перевели врезервний режим. Зараз працюють тільки три. З них дві – на альтернативному паливі.
– Ще у 2005 році наші фахівці передбачали значне здорожчання газу. І ми шукали альтернативні способи опалення житла та соціальних об’єктів. Писали програми, проекти та зверталися за допомогою, – згадав мер Жовкви.
У 2012 році місто доєдналося до Угоди мерів. А за два роки ЄС погодив фінансування двох невеликих проектів – модернізацію теплової котельні й тепломереж та комплексну тепломодернізацію дитячого садочка.
За словами міського голови, до модернізації котельні тут стояли котли, які працювали на газі або спалювали дрова. У старий котел кілька робітників на тачках підвозили матеріали і закидали всередину. Тепер тут стоїть новий котел, який працює на тирсі. Тирсу подрібнюють тут же, на подвір’ї котельні. А до котла вона потрапляє через спеціальний бункер та конвеєр, який називається «живе дно». Щоправда, в котельні є також запасний котел, який працює на газі. Але його застосовуватимуть тільки у випадку, якщо на вулиці будуть морози від 25 градусів і нижче.
Спалюють у котлах деревину, яку отримують від обрізування дерев, а також – неліквідну деревину, яку купують у деревообробних підприємств.
У всіх будинках, які отримують опалення від цієї котельні, встановили індивідуальні теплові пункти, що автоматично зменшують подання тепла у квартири, якщо на вулиці плюсова температура.
Крім того, довелося замінити 650 метрів теплової мережі. Міський голова тішиться, що на нові труби виробник дає майже 50-річну гарантію.
– Раніше там доводилося розривати прибудинкові території, шукати прориви, ліквідовувати їх. А тепер ці труби зможуть прослужити 50 років. Уявляєте? Нас вже не буде, а труби ще будуть придатними, – наголосив Петро Вихопень.
Одна теплова гігакалорія від цієї котельні коштує 1800 гривень, повідомив міський голова. Це – майже на 200 гривень менше, ніж гігакалорія від котельні на газові. Але для мешканців воно не так відчутно. Тому що знизилися витрати в тепломережах. Отже, за цей опалювальний сезон Жовква вже зекономила 250 тисяч гривень.
За словами Петра Вихопня, сьогодні 60 відсотків багатоквартирних будинків міста опалюються вже не газом, а альтернативним паливом.
А щоби зробити комплексну термомодернізацію дитячого садочка, його довелося зачинити на кілька місяців. Тут утеплили стіни, змонтували нову систему вентиляції з рекуперацією, індивідуальний тепловий пункт, зробили led-освітлення, замінили стару шиферну покрівлю металопрофілем, а на даху поставили сонячні колектори.
Катерина Гончаренко працює у дитячому садочку 13 років. І бачить, наскільки змінилися умови.
– Стало набагато комфортніше, тепліше. Дітки хворіють набагато менше. У приміщеннях діти вбрані у легкий одяг, їм рухатися набагато легше. Завдяки витяжці ми не провітрюємо приміщень, тепер все автоматизовано, і ми за цим не стежимо. Сонячної електроенергії нам цілком вистачає. Наша кухня працює тільки на цій, альтернативній енергії, – підсумувала вона.
Загалом на цю модернізацію витрачено 860 тисяч євро. Але з них 10 відсотків знайшли у міському бюджеті Жовкви. Ще 10 – надала Львівська облдержадміністрація. А 80 відсотків профінансував ЄС.
– Усі котли, всі труби, всі матеріали були закуплені за європейські кошти. Складність проекту в тому, що ці кошти йдуть без ПДВ. Тому ми за європейські кошти закуповували обладнання, а за українські – проплачували виконання робіт, – повідомив Петро Вихопень.
Проект розпочали у 2015 році. І завершується він 31 березня 2019 року.
– У рамках проекту ми взяли на себе зобов’язання реалізувати його за три роки. Але все вперлося у мовне питання. Український проектант виготовив кошторисно-проектну документацію. Потім це перекладали на англійську та надсилали європейським експертам. Вони вивчали й висловлювали свої зауваження. Це знову перекладали на українську, – пояснив причину затримки міський голова Жовкви.
Перший радник і керівник операційного відділу Представництва ЄС в Україні Йоганнес Бауер, сказав, що Жовква – одне з 11 міст, яке отримало співфінансування проекту «Угода мерів»
– Я дякую, що це місто взяло участь у конкурсі. Для Європейського Союзу та для України є дуже важливим, аби Україна ставала незалежною від енергозатрат. Європейський Союзу підтримує не тільки впровадження енергоефективних заходів в Україні, але й зацікавлений, щоби Україна прийняла відповідне законодавство у сфері енергоефективності, – зазначив він.
Петро Вихопень також зізнався, що, згідно з угодою, ЄС буде контролювати результати цього проекту ще сім років. Тобто, впродовж семи років представник Європейського Союзу має право приїхати в будь-який момент і , як українці використовують майно, закуплене за євросоюзівські кошти, і чи є очікуваний ефект. Тобто, наскільки зменшується викиди СО2 в атмосферу.
Довідка
У жовтні 2015 року стартувала ініціатива «Угода мерів щодо клімату та енергії», яка визначила нові горизонти й добровільні зобов’язання: до 2030 року скоротити викиди СО2 на 40%, порівняно з базовим роком. У ЄС розуміють обмежені можливості бюджетів невеликих міст, тому передбачили понад 13 млн євро на реалізацію проектів з енергозбереження та енергоефективності в Україні до 2020 року. Відтак міста з населенням до 200 тисяч осіб мали можливість отримати грант на реалізацію таких ініціатив. 11 відібраних проектів стали першими в Україні і мають на практиці показати іншим містам доцільність впровадження заходів з енергоефективності. Тому вони отримали назву "демонстраційні".
Однією із умов проекту було його співфінансування. Макси
860 тисяч євро було вкладено в модернізацію комунальної теплокотельні та дитячого садочка у місті Жовква. Проект, який упродовж чотирьох років утілювали за програмою Європейського Союзу «Угода мерів-Демонстраційні проекти» у невеличкому місті Львівської області, завершився.
Про це сьогодні, 26 березня, повідомив міський голова Жовкви Петро Вихопень.
Він нагадав, що в 2003 році місто прийняло в комунальну власність 5 газових котелень, які подавали тепло до 30 будинків. Згодом одну котельню ліквідували, одну перевели врезервний режим. Зараз працюють тільки три. З них дві – на альтернативному паливі.
– Ще у 2005 році наші фахівці передбачали значне здорожчання газу. І ми шукали альтернативні способи опалення житла та соціальних об’єктів. Писали програми, проекти та зверталися за допомогою, – згадав мер Жовкви.
У 2012 році місто доєдналося до Угоди мерів. А за два роки ЄС погодив фінансування двох невеликих проектів – модернізацію теплової котельні й тепломереж та комплексну тепломодернізацію дитячого садочка.
За словами міського голови, до модернізації котельні тут стояли котли, які працювали на газі або спалювали дрова. У старий котел кілька робітників на тачках підвозили матеріали і закидали всередину. Тепер тут стоїть новий котел, який працює на тирсі. Тирсу подрібнюють тут же, на подвір’ї котельні. А до котла вона потрапляє через спеціальний бункер та конвеєр, який називається «живе дно». Щоправда, в котельні є також запасний котел, який працює на газі. Але його застосовуватимуть тільки у випадку, якщо на вулиці будуть морози від 25 градусів і нижче.
Спалюють у котлах деревину, яку отримують від обрізування дерев, а також – неліквідну деревину, яку купують у деревообробних підприємств.
У всіх будинках, які отримують опалення від цієї котельні, встановили індивідуальні теплові пункти, що автоматично зменшують подання тепла у квартири, якщо на вулиці плюсова температура.
Крім того, довелося замінити 650 метрів теплової мережі. Міський голова тішиться, що на нові труби виробник дає майже 50-річну гарантію.
– Раніше там доводилося розривати прибудинкові території, шукати прориви, ліквідовувати їх. А тепер ці труби зможуть прослужити 50 років. Уявляєте? Нас вже не буде, а труби ще будуть придатними, – наголосив Петро Вихопень.
Одна теплова гігакалорія від цієї котельні коштує 1800 гривень, повідомив міський голова. Це – майже на 200 гривень менше, ніж гігакалорія від котельні на газові. Але для мешканців воно не так відчутно. Тому що знизилися витрати в тепломережах. Отже, за цей опалювальний сезон Жовква вже зекономила 250 тисяч гривень.
За словами Петра Вихопня, сьогодні 60 відсотків багатоквартирних будинків міста опалюються вже не газом, а альтернативним паливом.
А щоби зробити комплексну термомодернізацію дитячого садочка, його довелося зачинити на кілька місяців. Тут утеплили стіни, змонтували нову систему вентиляції з рекуперацією, індивідуальний тепловий пункт, зробили led-освітлення, замінили стару шиферну покрівлю металопрофілем, а на даху поставили сонячні колектори.
Катерина Гончаренко працює у дитячому садочку 13 років. І бачить, наскільки змінилися умови.
– Стало набагато комфортніше, тепліше. Дітки хворіють набагато менше. У приміщеннях діти вбрані у легкий одяг, їм рухатися набагато легше. Завдяки витяжці ми не провітрюємо приміщень, тепер все автоматизовано, і ми за цим не стежимо. Сонячної електроенергії нам цілком вистачає. Наша кухня працює тільки на цій, альтернативній енергії, – підсумувала вона.
Загалом на цю модернізацію витрачено 860 тисяч євро. Але з них 10 відсотків знайшли у міському бюджеті Жовкви. Ще 10 – надала Львівська облдержадміністрація. А 80 відсотків профінансував ЄС.
– Усі котли, всі труби, всі матеріали були закуплені за європейські кошти. Складність проекту в тому, що ці кошти йдуть без ПДВ. Тому ми за європейські кошти закуповували обладнання, а за українські – проплачували виконання робіт, – повідомив Петро Вихопень.
Проект розпочали у 2015 році. І завершується він 31 березня 2019 року.
– У рамках проекту ми взяли на себе зобов’язання реалізувати його за три роки. Але все вперлося у мовне питання. Український проектант виготовив кошторисно-проектну документацію. Потім це перекладали на англійську та надсилали європейським експертам. Вони вивчали й висловлювали свої зауваження. Це знову перекладали на українську, – пояснив причину затримки міський голова Жовкви.
Перший радник і керівник операційного відділу Представництва ЄС в Україні Йоганнес Бауер, сказав, що Жовква – одне з 11 міст, яке отримало співфінансування проекту «Угода мерів»
– Я дякую, що це місто взяло участь у конкурсі. Для Європейського Союзу та для України є дуже важливим, аби Україна ставала незалежною від енергозатрат. Європейський Союзу підтримує не тільки впровадження енергоефективних заходів в Україні, але й зацікавлений, щоби Україна прийняла відповідне законодавство у сфері енергоефективності, – зазначив він.
Петро Вихопень також зізнався, що, згідно з угодою, ЄС буде контролювати результати цього проекту ще сім років. Тобто, впродовж семи років представник Європейського Союзу має право приїхати в будь-який момент і , як українці використовують майно, закуплене за євросоюзівські кошти, і чи є очікуваний ефект. Тобто, наскільки зменшується викиди СО2 в атмосферу.
Довідка
У жовтні 2015 року стартувала ініціатива «Угода мерів щодо клімату та енергії», яка визначила нові горизонти й добровільні зобов’язання: до 2030 року скоротити викиди СО2 на 40%, порівняно з базовим роком. У ЄС розуміють обмежені можливості бюджетів невеликих міст, тому передбачили понад 13 млн євро на реалізацію проектів з енергозбереження та енергоефективності в Україні до 2020 року. Відтак міста з населенням до 200 тисяч осіб мали можливість отримати грант на реалізацію таких ініціатив. 11 відібраних проектів стали першими в Україні і мають на практиці показати іншим містам доцільність впровадження заходів з енергоефективності. Тому вони отримали назву "демонстраційні".
Однією із умов проекту було його співфінансування. Максимальний грант, який міста могли отримати від ЄС на реалізацію проектів, становив 80% від суми проекту.
