Уперше українці обирають політичні технології, а не реальну особистість, яка гідна стати Президентом України.
– Ми вибираємо не особистості, не людей, з якими ми реально пов’язуємо надії на майбутнє, не тих, за якими стоять реальні політичні сили, не тих, які мають візію країни та її зміни, а – політичні технології, – констатував він.
Ігор Марков вважає, що оцінка виборів в України з історичної перспективи показує сумне майбутнє.
– Впадає в око надзвичайно велика кількість кандидатів в Президенти. Буде багато розмов про те, хто з них клон і чий, хто висунутий набрати бали для наступних парламентських виборів, хто висунутий аби в вирішальний момент зняти свою кандидатуру на чиюсь користь, – переконаний політолог.
Його насторожує спустошеність українського політичного простору. Адже більшість цьогорічних висуванців не входять до серйозного поля політичних протистоянь, яке мобілізує виборців.
– Ми перебуваємо в дуже серйозній та небезпечній фазі українського розвитку. Ми не маємо сил і лідерів, і це обертається масовістю висунення кандидатів на посаду глави держави. Така велика кількість кандидатів в Президенти відображає прямування держави до хаосу, – застерігає Ігор Марков.
Він вважає, що українці обирають між гіршим та найгіршим, чіпляючись, бодай, за щось.
– Наявність такої великої кількості кандидатів, які не формують поля політичних протистоянь, означатиме, що ми матимемо дуже слабку легітимність влади, навіть якщо ми її оберемо, – попередив докторант Інституту народознавства НАН України.
