Початок передвиборчої кампанії відзначився масивним розміщенням політичної джинси в регіональній пресі

Український освітній центр реформ розпочав медіа моніторинг на предмет дотримання професійних стандартів регіональними друкованими та он-лайн медіа. Моніторинг охопив ЗМІ у Львівській, Донецькій, Харківській, Сумській та Вінницькій областях, відібравши по 6 регіональних друкованих та два онлайн медіа в кожному регіоні. В цьому звіті УОРЦ наводить результати березневого моніторингу, який здійснювався з 12 по17 березня 2012 року. Всього було проаналізовано  641 матеріал друкованих видань та 216 матеріалів он-лайн видань.

·      Моніторинг недобросовісної реклами («джинса» та немаркована реклама)

Моніторинг показав, що регіональні друковані та Інтернет медіа розміщують помітну кількість матеріалів з ознаками замовності та неналежно маркованої реклами. Загалом, по шести регіонах частка матеріалів з ознаками замовності політичного спрямування склала 38%, що вище за частку «джинси» комерційного характеру (32%) та неналежно маркованої реклами (30%). Дані моніторингу можуть свідчити про початок передвиборчої рекламної кампанії в регіональній пресі.

У Сумській області, за оцінками експертів, переважає кількість матеріалів з ознаками комерційної замовності. У Львівській – практично відсутня політична джинса. Загалом, у березні найменше матеріалів з ознаками замовності (політичних та комерційних) експерти спостерігали у ЗМІ Львівської області, де такі публікації становили 8,6% від загальної кількості оцінених та 17% неналежно маркованих рекламних повідомлень. У двох виданнях з шести – «Експреc» і «ZIK» не зафіксовано жодного неналежно маркованого матеріалу.

Найбільше матеріалів з ознаками замовності було виявлено у друкованих виданнях Харківської та Сумської областей. У харківській пресі 38,4% оцінених публікацій становили матеріали з ознаками замовності та 14,5% – неналежно марковані. Найвищий відсоток публікацій  з ознаками замовності друкує харківська газета «Главное» – 50% вибірки та 25% неналежно маркованих.

У Сумській області експерти виявили 29% матеріалів з ознаками замовності та 11,6 % прихованої реклами. Найбільше матеріалів з ознаками замовності зафіксовано серед публікацій газети «Сумщина» – 53,3%  та 6,5 % неналежно маркованих й  «Панорама» відповідно 42% та 30%

Щодо онлайн видань, то матеріали з ознакою замовності у донецьких Інтернет виданнях, за оцінками експертів, складають 37,7 % усіх матеріалів, у Сумській області – 34,5%. А, наприклад, сайт «Новости Донбасса» друкує 50 % матеріалів з ознаками замовності, тобто таких, що розповідають про господарську або соціальну діяльності героїв публікацій, ім’я яких в суспільній свідомості згадується в контексті  певних політичних партій і процесів. На сайті «Сумиінфо» (Суми) експерти зафіксували 52,4 % матеріалів з ознаками замовності при загальній оцінці джинси в онлайн виданнях Сумської області 34,5 відсотка.

·      Моніторинг дотримання професійних стандартів журналістики в регіональних ЗМІ

Середній бал дотримання журналістських стандартів в у Львівській, Донецькій, Харківській, Сумській та Вінницькій областях, за даними моніторингу, складає 3,79 бала з 6.  Найвищі середні бали за оцінками експертів, отримали медіа Львова – 4,33 бала та Донецька – 4,03 бала. На думку експертів, у всіх регіонах, де оцінювалися публікації,  журналістським матеріалам найчастіше бракує дотримання балансу думок і точок зору. Наприклад, у Сумах та Криму цьому стандарту відповідають 28%, у Харкові 33% матеріалів  відповідно.

Таблиця 1. Моніторинг дотримання професійних стандартів у друкованих виданнях, УОЦР, березень 2012.

Помітно слабким є дотримання стандарту повноти висвітлення теми та представлених фактів. Середній бал по всіх регіонах становить 44%;

Загальний бал дотримання журналістських стандартів  у шести друкованих виданнях Львівщини становить 4,33 бала, що є найвищий показником з усіх областей, де проводився моніторинг. Газета «Ратуша» отримала максимальний бал за власні журналістські матеріали – 5,07 бала при можливій оцінці 6 балів.

За думкою експертів всіх регіонів, де проводився моніторинг, місцеві медіа найкраще дотримуються  стандартів достовірності – 0,8 бала, точності – 0,80 бала  та оперативності – 0,75.

Донецьк

Друковані ЗМІ

В Донецькій області для оцінювання відібрані: газети «Жизнь», «Донбасс. Неделя», «Донецкие новости», «Вечерний Донецк», «Вечерняя Макеевка», щотижневик «Панорама», інтернет- видання «Новости Донбасса» і «УРА-Інформ». 

Під час моніторингу експерти Донецька виявили, що з 97 публікацій друкованих видань 24,8% – з ознаками замовності та 6,5 % неналежно марковані. Перше місце у цьому непочесному рейтингу займають видання «Вечерняя Макеевка» (м. Макіївка) – 43,8 % джинси від  усіх публікацій  та 10% неналежно маркованих. На другому місці, за оцінками експертів, обласна газета «Жизнь» – 30 %  матеріалів з ознаками замовності та 10% неналежно маркованих.

Інтернет-ЗМІ

Відповідно, серед 42 публікацій сайтів експертами зафіксовано 37,7%  матеріалів з ознаками комерційної замовності. Наприклад, сайт «Новости Донбасса» друкує 50 % джинси.

Харків

Друковані ЗМІ

Для моніторингу у Харківській області були відібрані шість газет: «Время», «Слобідський край», «Главное», «Харьковские известия», «Вечерний Харьков», «Обрії Ізюмщини» та два Інтернет-видання «Статус кво» та «Об’єктив».

У Харківській області було оцінено 103 матеріали друкованих видань та 42 матеріали сайти. З них 38,4 % всіх публікацій у харківських виданнях області становлять матеріали з ознаками замовності та 14,5% – неналежно марковані. Найбільший відсоток матеріалів з ознаками замовності друкує харківська газета «Главное» – 50%, та 25 % неналежно маркованих (прихована реклама). Не дуже відстає газета «Время» – 47,7 % публікаційв з ознаками замовності та 21,9 %  – неналежно маркованих. Серед матеріалів газети «Харьковские известия» експерти визначили 42,9 % матеріалів з ознаками замовності та 2,4% неналежно маркованих.

Інтернет-ЗМІ

В публікаціях сайтів «Статус кво» та «Об’єктив» відповідно по 23,8%  відсотка матеріалів з ознаками замовності і близько 2% неналежно маркованих матеріалів показав сайт «Статус кво».

Львів

Друковані ЗМІ

Експертна группа Львова моніторила львівські газети: «Високий замок», «Експрес», «Львівська пошта», «Львівська газета», «Ратуша», «ZIK», інформаційні агенції: «ZIK» і «Zaxid.net». Експерти Львова оцінили: 120 публікацій друкованих ЗМІ та 46 онлайн видань. В ході моніторингу з’ясувалося, що матеріали з ознаками замовності становлять 8,6 % від загальної кількості публікацій, та 17,0% – неналежно маркованих. Найбільше матеріалів з ознаками замовності друкує «Львівська газета» – 21,9% та 25 % – неналежно маркованих; серед публікацій «Високого замку» 11,8% – з ознаками замовності та 34,2 % – неналежно марковані.

У двох виданнях з шести – «Експреc» і «ZIK» не зафіксовано жодного неналежно маркованого матеріалу. Натомість, «Львівська газета», «Львівська пошта», «Високий замок» замість маркування для блоків графічної реклами – «реклама» або «на правах реклами» використовують такі маркування – «оголошення», «партнери» тощо.

 Загальний бал дотримання журналістських стандартів у шести виданнях Львівщини становить 4,33, що є найкращим показником з усіх областей, де проводився моніторинг. Найвищий бал за дотримання журналістських стандартів отримала газета «Ратуша» – 5,07. Майже на одному рівні за дотриманням журналістських стандартів (4,14 бали – 4,42 бали) є видання – «Львівська газета», «ZIK», «Львівська пошта», «Експрес».  Найнижча оцінка у газети «Високий замок» – 3,73 бали. Хоча, газета «Експрес», на думку експертів, зловживає жанром інтерв’ю. Це – імітація об’єктивності, яка дозволяє журналістові «заховатися» за матеріалом і виконувати роль статиста, вважають експерти.

Інтернет-ЗМІ

Серед матеріалів сайтів, за оцінками експертів, відповідно: 7,6 % з ознаками замовності та 3,3% неналежно марковані. На сайті ZIK відповідно: 10,9% та 6,5%. «Zaxid.net»,  де матеріали з ознаками замовності складають 4,3%, використовує для розміщення матеріалів із ознаками замовності плаваючу рубрику «Погляд».

 
Суми

Друковані ЗМІ

У Сумській області відібрали для моніторингу газети «Данкор», «Сумщина», «Панорама», «Ваш шанс» та районні «Вперед» (Сумський р-н) і «Білопільщина» (Білопільський р-н); сайти «Сумиінфо» та «Всі Суми». У Сумській області експертами було оцінено 107 газетних матеріалів та 42 публікації на сайтах. Завдяки експертній оцінці виявлено 29 % матеріалів з ознаками замовності та 11,6 % прихованої реклами.

Найбільше матеріалів з ознаками замовності друкує газета «Сумщина» – 53,3%; та 6,7 % неналежно маркованих; та газета «Панорама» відповідно 42 % та 30 %. У газеті «Панорама» високий показник замовності виник завдяки додатку, який, по суті, є рекламним проектом. При цьому редакція робить спробу подати його під машкарою проекту соціального. Більшість матеріалів додатку містять внизу невелику «скромну» літеру «R». У кінці газети, у її вихідних даних на стор. 31 дуже дрібним шрифтом зазначено, що матеріали з такою позначкою «розміщуються під рубрикою «на правах реклами» згідно зі статтею 9 Закону України «Про рекламу». Але подібна рубрика в газеті не зустрічається.

В березні експерти Сумщини виявили явно виражений другий критерій щодо оцінки матеріалів із ознаками замовності чи цензури: «цілком або майже ідентичний матеріал надрукований  в інших ЗМІ». Таким матеріалом є публікація «Інвестор дасть грошей і реанімує село»: надрукована у лютому в газеті «Вперед» (№ 8 від 24 лютого) у березні вона повторюється в газеті «Білопільщина» (№28-31 від 3 березня).

Інтернет-ЗМІ

Щодо онлайн видань, то 34,5% матеріалів сайтів, які оцінювались, складають публікації з ознаками замовності. На сайті «Сумиінфо» експертами зафіксовано 52,4 % матеріалів з ознаками замовності, це більше, ніж у будь-якій з областей, де відбувався моніториг.

Вінниця

Друковані ЗМІ

Вінницька група експертів здійснювала моніторинг обласних газет: «33-й канал», «Вінниччина», «Місто», «Реал», «РІА», «Газета по-українськи» та двох он-лайн видань: « Моя Вінниця» і «Вінниця-інфо».

Експерти Вінниці оцінили найбільше  – 214 публікацій друкованих видань та 44 – сайтів. Визначено, що 15,4% всіх друкованих матеріалів складають публікації з ознаками замовності, 2,6% – неналежно маркованих. Найбільше матеріалів з ознаками замовності експерти зафіксували серед матеріалів видання «33-й канал» – 34,7%  та 3,2 % – неналежно маркованих та «РИА» відповідно – 18,7 % та 6,4%. Не набагато поступається газета «Вінничина», де матеріали з ознаками замовності складають 17,4% та 1,1% – прихованої реклами.

Середній бал щодо дотримання журналістських стандартів у вінницьких ЗМІ склав – 3.42. Типовим для всіх видань, на думку вінницьких експертів, було: відсутність коментарів різних сторін щодо порушеної проблеми (баланс думок – 0,34 бала), повнота представлених фактів – 0,44 бала (звідки виникла проблема і можливі варіанти її вирішення). Подібний показник, на думку експертів, свідчить про «швидку», а не «якісну» роботу журналістів над матеріалами.

Інтернет-ЗМІ

Середній відсоток матеріалів з ознаками замовності сайтів складає 11,9% та 1% – неналежно маркованих. Найбільше таких публікацій з ознаками замовності зафіксовано на сайті «Вінниця-інфо» -15,4 % та 1,9% – неналежно маркованих.

Вінницькі експерти зазначають, що більшість онлайн видань використовують «паркетні» матеріали. Тобто, матеріали, які є прямим передруком прес-релізів без авторського втручання чи роботи із інформацією. І у такому випадку он-лайн видання має запобігати ставити власні підписи під подібним інформаційним повідомленням.

У роботі експертів використовується методологія, розроблена Інститутом масової інформації (м. Київ, http://imi.org.ua/).

Стисло про методологію

Моніторинг проводиться один раз на місяць по плаваючому графіку 1-3-2-4 тиждень. Експертами здійснюється оцінка засобів масової інформації власних регіонів та перехресне оцінювання за ротаційним планом, що дає можливість об’єктивного підходу.

Критеріями для відбору засобів масової інформації були  суспільно-політична значимість, що стосується інтересів та прав більшості громадян; наявність власного контенту; обсяг та склад читацької аудиторії; наклад видання або ж кількість відвідувань сайту.

Кінцева оцінка проводиться за усередненими показниками, розразованими на базі зведених власної та перехресної оцінки кожного регіону за відповідний період.

Моніторинг дотримання журналістських стандартів відбувався за шістьма критеріями: 1.Баланс думок / точок зору ; 2.Оперативність; 3.Достовірність (посилання на джерела); 4.Відокремлення фактів від коментарів; 5.Точність; 6.Повнота представлення фактів /інф. по проблемі.

Критеріями для визначення матеріалів із ознаками замовності та цензури є наступні чинники: 1 – матеріал відстоює або просуває  інтереси однієї сторони; 2 – цілком або майже ідентичний матеріал надрукований  в інших ЗМІ; 3 – експертами є особи, які некомпетентні коментувати подію або процес; 4 – безпідставно акцентується увага лише на позитивних або негативних характеристиках суб’єкта; 5 – матеріал містить елементи, які сприяють реалізації товарів, робіт або послуг одного суб’єкта; 6 – «протокольні» матеріали з заходів чиновників/політиків, в яких відсутня зрозуміла суспільно-важлива новина.

Експертні групи сформовані з медіа експертів, викладачів факультетів журналістики, соціологів та працюючих журналістів по три особи в кожній регіональній групі. Робота експертів координується партнерськими організаціями УОЦР: Львівським прес-клубом, Агенцією регіонального розвитку (Донецьк), Харківським прес-клубом, Сумським та Вінницьким прес-клубами.

Інформацію про експертів можна отримати на сайті Українського освітнього центру реформ: http://cure.org.ua/

Моніторинг дотримання професійних стандартів регіональними друкованими та он-лайн медіа здійснюється громадською організацією за підтримки USAID, наданої через «Інтерньюз Нетворк». Метою моніторингу є підвищення рівня медіаграмотності українського суспільства, стимулювання медіа до відповідальності, дотримання журналістських стандартів та підвищення якості медійного продукту.

 Об’єктом моніторингу є по 6 регіональних друкованих та два онлайн медіа у Львівській, Донецькій, Харківській, Сумській та Вінницькій областях. Період проведення моніторингу: 12–17 березня.

Моніторинг є незалежною експертною оцінкою громадської організації УОЦР. Всі висновки й точки зору, висловлені в усіх публікаціях моніторингу, можуть не збігатися з точкою зору USAID чи «Інтерньюз Нетворк».

Моніторинг продовжуватиметься протягом 2012 року, й надалі, за наявності політичної волі та фінансування USAID.