“Відкриття 11 травня пам’ятника блаженному священномученику Омеляну Ковчу. Перша проща понад тисячі представників духовенства УГКЦ на чолі з Блаженнішим Святославом до Перемишлян».
Учасники:
· Владика Тарас (Сеньків), апостольський адміністратор Стрийської єпархії;
· Владика Венедикт (Алексійчук), єпископ-помічник Львівської архиєпархії;
· Іван Васюник, заступник голови Комітету із вшанування памяті блаженного священномученика Омеляна Ковча.
Довідка
У 1922 році Омеляна Ковча призначають парохом храму св. Миколая греко-католицької громади в місті Перемишляни. Тут отець Омелян застав багатьох українців ополяченими. Щоб повернути їх у греко-католицьку віру, він організував побудову дзвіниці, ремонт церкви, загородження кладовища, віднову народного дому. Але що більше вдавалося зробити о. Ковчу на релігійному та національному рівні, тим більше претензій мала польська влада до нього. З приходом радянської влади окремі парафіяни почали мстити полякам за зло, вчинене за часів польського правління. Отець Ковч довів свою християнську позицію, засудивши своїх парафіян за прикрий випадок – грабунок польських родин. Того ж дня полякам віддали все їхнє майно. Після цього польська делегація попросила вибачення у священика за прикрощі, яких він зазнав від польської влади
Під час німецької окупації Західної України, намагаючись врятувати євреїв від знищення, Омелян Ковч хрестив їх і видавав їм метрики про хрещення, не зважаючи на заборону цього окупаційною владою. Омелян Ковч звернувся з листом до Гітлера, в якому засуджував масові вбивства євреїв і вимагав дозволу відвідувати євреїв у гетто. За ці дії навесні 1943 року Омелян Ковч був заарештований гестапо за надання допомоги євреєям і ув’язнений у концтаборі Майдек, де таємно продовжував свою священицьку діяльність.
25 березня цого р. Омелян Ковч був газований та спалений у крематорії концтабору смерті Майданек (нині на терені міста Люблін (Польща).
