ЛОГО «Львівський прес-клуб» у рамках проекту «У-Медіа» міжнародної громадської організації «Інтерньюз Нетворк» з 20 до 27 жовтня 2014 року моніторила чотири друковані видання у Львівській області – «Високий замок», «Експрес», «Львівська пошта», «Ратуша» і чотири інформаційні агенції – «ZIK», «Zaxid.net», «Вголос» і «Гал-інфо».
Для моніторингу була використана методологія «Інтерньюз Нетворк», яка розроблена разом з ІМІ і «Телекритикою».
У жовтні експерти оцінили 72 матеріали у чотирьох друкованих ЗМІ і 83 – у чотирьох інформаційних агенціях (електронні ЗМІ). Експерти брали для аналізу тільки суспільно важливі матеріали, які продукують самі агенції, і відкидали такі, що марковані як «реклама» і «на правах реклами», інтерв’ю, короткі інформаційні повідомлення, замальовки, світські новини, фотофакти, спортивні матеріали, прогнози, передбачення. Не брали для аналізу також повідомлення прес-служб.
Тиждень, що безпосередньо передував парламентським виборам, був особливо щедрим на «джинсу» в електронних ЗМІ. Усі чотири агенції розмістили матеріали з ознаками замовності, які становили від 23,81% («Вголос») до 70% («ZIK») від відібраних для аналізу матеріалів. Відтак, середній відсоток джинси сягнув в електронних ЗМІ 42,17%.
У друкованих виданнях цей показник був удвічі меншим – 20,83%. Найбільший відсоток неналежно маркованих матеріалів – 38,89% зафіксовано у «Львівській пошті», найменший – у Високому замку – 13,33%. Єдине видання, яке напередодні виборів виходило без «джинси» (0%), – газета «Експрес».
Якщо жовтень порівнювати з попереднім місяцем – вереснем, то середні цифри замовних матеріалів виросли, але не суттєво: в електронних ЗМІ вони становили 38,10%, в друкованих – 18,46%.
І в друкованих, і в електронних ЗМІ, як і попереднього місяця, переважає політична «джинса». У перших співвідношення становить 93% до 7%, у других відповідно 91% до 9%.
Неналежно маркованих матеріалів у друкованих ЗМІ в жовтні майже не було – 1,39%. Аналогічна ситуація – в електронних ЗМІ – 1,2%.
Через збільшення кількості «джинси», падає і надалі рівень дотримання журналістських стандартів у друкованих ЗМІ. Нагадаємо, що в березні він становив 3,70, у квітні – 3,24, у липні – 3,42, у вересні – 3,30 бала, у жовтні – 3,13.бала.
Найліпший результат – у газети «Експрес» – 3,63 бала, на другій позиції – «Високий замок» – 3,60 бала, третій показник у «Ратуші» – 2,78 бала і четвертий – у «Львівської пошти» – 2,50 бала.
Нагадаємо, що моніторинг дотримання журналістських стандартів відбувається за шістьмома критеріями – баланс думок/точок зору, оперативність, достовірність, відокремлення фактів від коментарів, точність, повнота поданих фактів.
Найбільш проблематичним для ЗМІ був і є стандарт «баланс думок». У жовтні він становив 0,27 бала з 1 можливого. А від початку моніторингу «баланс думок» ще жодного разу не виходив на позначку 0,4 бала. Найліпше львівські друковані ЗМІ дотримують стандарт «достовірність або посилання на джерела інформації». У жовтні цей показник склав 0,89 бала з 1 можливого. У вересні – 0,92 бала.
Другим в рейтингу є стандарт «точність», – 0,72 бала, у вересні – 0,75 бала. На третій сходинці – «відокремлення фактів від коментарів» – 0,53 бала, у вересні – 0,59 бала. Стандарт «повнота поданих фактів» дотримано на 0,36 бала, у вересні – 0,49 бала, «оперативність» – на 0,34 бала, у вересні – 0,32. Тобто, « ієрархія» стандартів незмінна, відбувається лише незначна корекція показників.
Електронних ЗМІ Львівщини, які упродовж останнього року ліпше, ніж друковані, стандартизували свої матеріали, у вересні-жовтні втратили лідерські позиції.
Якщо в листопаді 2013 року дотримання стандартів в електронних ЗМІ було оцінено на 4,57 бала із 6 можливих, то у вересні 2014 року – на 3,08 бала, а в жовтні лише на 3, 02 бала.
Показники дотримання стандартів у чотирьох електронних ЗМІ такі: «ZIK» – 2,60 бала, вересень – 3,19 бала, «Zaxid.net», – 2,76 бала, вересень – 2,95 бала, «Вголос» – 3,38, вересень – 3,05 бала і «Гал-інфо» – 3,33, вересень – 3,14 бала.
«Достовірність або посилання на джерела інформації» – стандарт, який в електронних ЗМІ дотримано найліпше – на 0,96 бала з 1 можливого. Він збігається з показником вересня.
Три інші стандарти – «точність» – 0,56 бала ( вересень – 0,61), «відокремлення фактів від коментарів» – 0,51 бала ( вересень – 0,54) та «оперативність» – 0, 70 бала (вересень – 0,54) зазнали незначних ротацій між собою, порівняно з вереснем. Зате «повнота поданих фактів» і «баланс думок/точок зору» не поступилися своїми стабільно найнижчими позиціями.
Якщо у вересні електронні ЗМІ за «повноту» отримали 0,35 бала, а за «баланс» 0,10 бала, то в жовтні ці показники відповідно упали до моніторингового мінімуму – 0,19 бала та 0,08 бала.
-Особливістю жовтневого передвиборчого тижня у львівських ЗМІ став нижчий рівень дотримання стандартів журналістики в інтернет-виданнях порівняно з друкованими. Таке трапляється тільки у сезон замовних матеріалів, – констатує експерт з моніторингу Роман Шостак, керівник медіа проектів Львівського прес-клубу. – Антирекорд за кількістю матеріалів із ознаками замовності у жовтні показала інформагенція ЗІК – 70%. Половина цих матеріалів стосувалася підтримки гендиректора ЗІКу Дмитра Добродомова, який кандидував у народні депутати. Прикметно, що такої, м’яко кажучи, цілеспрямованої медійної промоції під час виборчої кампанії не дозволили собі ані секретар правління Національної спілки журналістів України Степан Курпіль, співвласник ЗАТ ВД «Високий замок», ані вся партія «Самопоміч», яка ідейно та організаційно дуже близька до кількох медійних активів дружини міського голови Львова Андрія Садового, лідера «Самопомочі». Для порівняння: жовтневий рівень «джинси» у газеті «Високий замок» та інформагенції Захід.нет склав відповідно 13,33% і 47, 62%.
У вересні львівські експерти вперше моніторили також ЗМІ Чернівецької області. Загалом було оцінено 81 публікацій у чотирьох друкованих виданнях – «Молодий буковинець», «Погляд», «Час», «Свобода слова» – і 105 інформаційних матеріали в чотирьох електронних ЗМІ – «БукІнфо», «Чернівецький промінь», «Chernivtsi times», «BukNews».
-Чернівецькі ЗМІ, мабуть, не були винятком з-поміж інших мас-медіа України, ставши платформою для передвиборчих перегонів кандидатів у народні депутати. Велика кількість політичної джинси свідчить про так званий передвиборчий період жнив у редакціях місцевих газет і фінансову залежність останніх від такого роду прибутку, – зауважує експерт, професор ЛНУ імені І.Франка Борис Потятиник. – Надмір політичної джинси заполонив шпальти оцінюваних чотирьох газет Чернівців (антилідер – газета «Час», далі – «Свобода слова», 3-тє і 4-те місце розділили «Погляд» і «Молодий буковинець»). Серед інтернет-ресурсів на «антипередовій» – «БукІнфо», в одному ряду «Чернівецький промінь» та «BukNews», нарешті найменш ангажований «Chernivtsi times»). Рівень комерційної замовності у чернівецькій пресі в жовтні – низький (тільки 1 матеріал на всі видання).
Із журналістських стандартів у пресі та інтернет-виданнях Чернівців найбільше збережені критерії оперативності та достовірності. Журналісти нечасто балансували та подавали інформацію повно, ще рідше у своїх публікаціях утримувалися від власних суджень з того чи іншого приводу, очевидно, проявляючи слабкість перед зовнішніми впливами, названими вище.
Просимо взяти до уваги!
Результати моніторингу друкованих засобів масової інформації є оцінними судженнями відповідно до статті 47-1 Закону України «Про інформацію» і не мають офіційного характеру.
Наявність ознак порушення журналістських стандартів або ознак прихованої реклами в матеріалі не може бути трактована як доказ отримання редакцією або журналістом майнової чи іншої винагороди за вчинення такого порушення.
