Щоб створити новий поштовх для ринку надрокористування, 27 квітня у Львові проведуть форум-платформу, де буде напрацьовано рішення з прискорення реформи.
Про це повідомили 26 квітня на пресконференції “Екотрансформація надрокористування: роль держави, бізнесу і громад”, яка відбулася у Львівському пресклубі, пише Dailylviv.com.
«Щоб створити новий поштовх ринку надрокористування недостатньо прийняти зміни до законодавства (хоч важливість такого кроку безглуздо заперечувати) – вкрай важливо, щоб закон запрацював, щоб європейські механізми в Україні не набували ознак імітації змін. Саме для цього у Львові Асоціація професіоналів довкілля PAEW у партнерстві з «Офісом сталих рішень» і за підтримки Групи «Західнадрасервіс», Геологічної інвестиційної групи та ряду асоціацій проводять форум-платформу, де спільно з ключовими учасниками ринку буде напрацьовано рішення для прискорення реформи.
Дерегуляція, цифровізація, прискорення розв’язання земельних питань, усунення «пробілів», що роками породжували корупцію – далеко неповний перелік викликів, які стоять сьогодні.
Загалом характер абсолютної більшості норм Закону, що запустив реформу, спрямований саме на сталий розвиток і підвищення інвестиційної привабливості не лише у надрокористуванні, а й у будь-якій сфері господарської діяльності:
1) цифровізація — створення Єдиної державної електронної геоінформаційної системи користування надрами, в тому числі — держреєстру спецдозволів та електронного кабінету надрокористувача;
2) чітке визначення строку для прийняття рішення про надання або відмову у наданні спецдозволу, про продовження строку його дії, внесення змін до нього у 25 робочих днів;
3) скорочення дозвільних документів, таких як гірничий відвід та погодження Держгеонадрами планів і проєктів розробки;
4) розв’язання питання тимчасового зупинення та припинення права користування надрами на розсуд незалежної судової гілки влади;
5) врегулювання питання встановлення сервітутів на земельні ділянки для потреб надрокористування, звернення до суду щодо примусового відчуження таких ділянок та ін.
Все це разом дерегулює дозвільні та наглядові процедури у сфері надрокористування і робить їх значно прозорішими», – наголосила у вступному слові президентка Асоціації професіоналів довкілля PAEW Людмила Циганок, і додала: «На форумі ми обов’язково піднесемо питання взаємодії між всіма зацікавленими. Для того, щоб великий бізнес став партнером громад, має бути довіра між інвестором та громадами. Якщо її немає, то немає і взаємодії між ними, а це ускладнює реалізацію довгострокових проєктів. Громади мають зрозуміти, для чого їм бізнес, який приходить, і, яку вигоду вони отримають від цієї співпраці.
Зазвичай місцеві громади сприймають видобувні компанії як ворога довкіллю, здоров’ю мешканців та виснажників надр.
Разом з тим, видобувні компанії, в першу чергу нафтогазового профілю, є не лише наповнювачами місцевих бюджетів шляхом сплати ренти, а ще й реалізаторами програм соціальної відповідальності бізнесу, спрямованих на розв’язання локальних соціальних проблем.
Тому, громади мають будувати відносини із видобувними компаніями, як стратегічним партнером. Розробляти стратегії місцевого розвитку, враховуючи стратегічні задачі бізнесу та потенційну співпрацю».
Ірина Супрун, СЕО Геологічної інвестиційної групи, експертка в сфері надрокористування підкреслила:
«Залучення інвесторів насамперед у великі проєкти видобувної галузі має бути вигідним для всіх учасників процесу. Особливо зараз, у період війни та післявоєнної відбудови необхідно забезпечити стале інвестування в Україні.
Якщо ми говоримо про надрокористування, то тут головним питанням, яке передує залученню інвестицій, є доступ до землі. Тому зараз необхідно налагодити ефективну співпрацю між органами місцевого самоврядування й державними структурами під час розробки комплексного плану просторового розвитку території територіальної громади та генерального плану населених пунктів»
Марія Лопушанська, еколог групи компаній «Західнадрасервіс», голова комітету ОВД і СЕО Асоціації професіоналів довкілля PAEW наголосила: «Жодні інвестиції сьогодні неможливі без врахування довкіллєвої компоненти, а тут важливо враховувати інтереси не лише бізнесу, але і громад. Тому ми в компанії багато уваги приділяємо взаємодії з громадами, допомагаємо і сприяємо в реалізації мікропроєктів. Успішний бізнес завжди відкритий до викликів, під час планування діяльності в першу чергу враховуються всі екологічні обмеження, і за результатами опрацювань приймається рішення щодо доцільності реалізації діяльності. У нашій практиці є відмови від проєктів після попереднього скринінгу екологічних обмежень.
Щоб партнерство між державою, бізнесом і громадою було ефективним і дозволило залучати ще більше нових інвесторів, важливо зрозуміти, що головна мета – це об’єднання всіх, колаборація на всіх рівнях для досягнення спільних цілей. В даному аспекті, тільки разом можна досягти успіху. Взаємодія і довіра – ключ до успішної трансформації!
Наостанок Людмила Хомч, віцепрезидентка Асоціації професіоналів довкілля PAEW презентувала результати дослідження ефективності роботи екодепартаментів, проведене PAEW. Дослідження показало, що Департаменти відкриті в частині контактних даних, переліку адміністративних послуг, інформації про стан довкілля області. При цьому частково відкриті в частині оприлюднення Планів природоохоронних заходів, звітів про їх виконання, Звітів про використання коштів природоохоронних фондів, НПА локального характеру.
Що стосується «прямого» контакту та взаємодії з громадянами, безпосередньо з громадянами взаємодіють лише одиниці (Чернівецька, Хмельницька, Тернопільська, Київська, Закарпатська, Волинська ОВА).
В частині надання адміністративних послуг, факти порушень наявні у більшості Департаментів. Щобільше, за інформацією ДРС з 10 перевірок департаментів, проведених впродовж 2020-2022 років, у кожному з перевірених, виявлені порушення.
Більшість з встановлених порушень стосується адміністративної послуги з видачі дозволу на викиди забруднюючих речовин стаціонарними джерелами викидів.
Також, лише частина департаментів співпрацюють з науковими установами та ВНЗ, що виключає належну наукову складову у реалізації природоохоронної політики навіть на локальному рівні. Не дивлячись на негативну оцінку загального стану довкілля країни, лише частина департаментів (Харківська, Тернопільська, Сумська, Рівненська, Київська, Івано- Франківська, Закарпатська, Вінницька ОВА) протягом 2019-2021 років надавали до ЦОВ-ів пропозиції що удосконалення природоохоронного законодавства.
