Українські статути – це примітивна калька радянських статутів, які були перекладені з російської мови на українську. І ніякої реформи української армії не відбувалося.
Про це сьогодні, 1 грудня, під час дискусії «Статутні відносини та позастатутні традиції військовослужбовців у збройних силах США та України», яка відбулася у Львівському прес-клубі, заявив керівник Регіонального медіа-центру Міноборони України (м. Львів), полковник Збройних сил України Олександр Поронюк.- Давайте пригадаємо, що українську армію постійно скорочували, закони постійно змінювали, – каже він. Він нагадав, що навіть до таких важливих речей для будь якої армії, як бойовий статут, де прописані бойові дії взводу, роти, батальйону і вищих ланок, ні в кого руки навіть не доходили. Тому що це – дуже затратна справа, яка потребує ресурсів та радикальних змін. – На перших порах війни, коли ми користувалися тими статутами, які у нас є, ми несли суттєві втрати. Варто згадати Волноваху, де були перші загиблі. Вони просто цей бойовий статут не виконували. Вони просто йшли колоною, стали обабіч дороги і вирішили переночувати, – каже Олександр Поронюк.За його словами, тільки після жахливих втрат стало зрозуміло, що треба жорстко виконувати вимоги бойових статутів: як стояти в таборі, як здійснювати бойову охорону, як ходити в дозори та інше. – Це – ціла наука, котрій вчаться все життя, – каже український полковник. Він також зауважив. що статути американської армії більш прості, зрозуміліші і їх легше виконувати.
