Цього року в обласному фонді охорони навколишнього природного середовища передбачено 99 тисяч гривень на підготовку заходів і знешкодження борщівника Сосновського у Львівській області. Оскільки ця токсична рослина щороку окуповує нові території в регіоні і є загрозою для здоров’я і життя людей. Але навіть ці мізерні кошти не були надані на знищення рослини-паразита.
Львівський Прес-клуб зробив інформаційні запити у Державне управління навколишнього природного середовища у Львівській області, Львівську обласну раду та Львівську облдержадміністрацію з проханням повідомити про заходи, які були здійснені впродовж 2011-2012 років для знищення борщівника на Львівщині: які кошти і з яких джерел були для цього витрачені, які площі вдалося звільнити від борщівника і яка територія на Львівщині уражена цією рослиною? Відповіді які, надійшли з цих структур, говорять про те, що вся боротьба з борщівником на Львівщині зводиться лише до планування таких заходів і випуску одного плаката.
Про це сьогодні, 18 вересня, йшлося на брифінгу у Прес-клубі на тему: «Чому влада не надала кошти, закладені в екологічному фонді, на знищення токсичного борщівника, який уже окупував сотню тисяч гектарів на Львівщині?»
Чому таке катострофічне становище склалося з розповсюдженням борщівника не тільки у Львівській області, а також у західному регіоні України, розповіла завідувач лабораторії захисту рослин Інституту сільського господарства Карпатського регіону НААН України, кандидат біологічних наук Катерина ЯЦУХ:
«Ніхто не цікавиться культурою і все пущено на самоплив. А борщівник окуповує постійно нові території. Для того, щоб ефективно боротися з цією рослиною, необхідно мобілізувати всі ланки, а саме – голів сільських рад у наказовому порядку зобов’язати на всіх землях, які закріплені на території сільських рад, обов’язково проводити скошування борщівника. Це, передусім, профілактичний метод боротьби з борщівником Сосновського – не дати йому зацвісти і дозріти насінню. Необхідно проводити через ЗМІ роз’яснювальну роботу з населенням задля знешкодження цієї рослини. Також треба оголосити борщівник Сосновського карантинним видом, тому що в Росії та Європі він давно занесений до карантинного виду.
Найголовніше – треба розробити хімічні методи боротьби, але для цього треба провести наукові дослідження. В Інституті сільського господарства Карпатського регіону розпочали проводити такі дослідження, щоб підібрати діючі речовини, які б знешкоджували потужну кореневу систему, а також фазу росту борщівника – щоб він не встигав давати суцвіття для закладення насіння. Просто хімічні засоби не завжди можна використовувати, наприклад, на пасовищах та поблизу населених пунктів. Тому найактуальнішим методом боротьби є все-таки вчасне скошування цієї рослини».
Голова ГО “Бюро екологічних розслідувань», адвокат Дмитро СКРИЛЬНІКОВ розповів, що найбільш ефективно відбувається боротьба з борщівником в Естонії. У червні розпочали боротьбу з борщівником у Закарпатській області. На жаль, цим не може похвалитися Львівська область, бо навіть ці 99 тис грн, які було заплановано у фонді на боротьбу з борщівником, так і не надійшли за призначенням.
Довідка зі слів Катерини Яцух:
«В Україні розповсюджено 5 видів борщівника з 70-ти, поширених у світі. З них найбільш небезпечним є борщівник Сосновського. Він був завезений на Львівщину в 70-х роках минулого століття як кормова культура. Проте, як кормова культура він швидко зійшов з арени, тому що молоко корів мало гіркуватий присмак. Борщівник належить до родини селерових і має потужну кореневу систему – стрижневий корінь. Якщо перший рік корінь виростає завдовжки до 20 см, то наступного року його довжина сягає вже 1 метра. Цвіте борщівник до 7-8 років, після відцвітання він відмирає. Насіневих кошиків він має від 10 до 15 штук, тож насінева продуктивність становить близько 70 тисяч насінин. У перший рік проростає близько 20% насіння, на наступний – 30% і так далі триває у бік збільшення».
