Кожного військовослужбовця, який загинув при виконанні свого обов’язку, ховають з почестями.
– Під час військових поховань виказується повага загиблому солдатові. Члени підрозділу при цьому кажуть хороші слова про загиблого та прощаються з ним, – каже військовослужбовець 173 повітряно-десантної бригади ЗС США, сержант Леонард Портер (Leonard Porter).
Його колега, військовослужбовець 173 повітряно-десантної бригади ЗС США, сержант Даніель Гефлін (Daniel Heflin) зауважив, що інколи військові навіть не знаюь цього загиблого солдата, не знають його імені.
– Але це дуже емоційно не тільки для родини, але й для солдат, які виконують цю церемонію, – каже він.
Щодо України, то тут при похованні більше звертають на релігійну конфесію, до якої належав загиблий.
– Ми – християнська країна, тому поховання відбуваються згідно з нашими християнськими традиціями – відспівування в церкві та інше. Хоча є і формальні ознаки. Так, держава мусить надати оркестр і почесну варту, яка дає тричі залп. Досить часто, коли гинув військовий льотчик, то його колеги пролітали над могилою. Хоча цей було порушенням, та на нього дивилися крізь пальці, – каже завідувач музею історії Академії Сухопутних військ ім. гетьмана Петра Сагайдачного, полковник запасу Михайло Слободянюк.
За словами заступника керівника Західного регіонального медіа-центру Міноборони України, підполковник Вадима Бакая, раніше привілей у вигляді оркестру та почесної варти при похованні мав тільки офіцер, а зараз так само зараз ховають воїнів АТО, незалежно чи це офіцер, чи рядовий.
