У ЛМР зафіксували 12 випадків конфлікту інтересів

За п’ять місяців поточного року депутати Львівської міської ради десять разів повідомляли про наявність реального конфлікту інтересів.

Про це сьогодні, 26 червня, під час прес-конференції на тему: «Як часто депутати ЛМР заявляють про конфлікт інтересів – результати моніторингу ГМ «ОПОРА», яка відбулася у Львівському прес-клубі, повідомила керівник проектів Громадянської мережі «ОПОРА» Ірина Швець.

За її словами, перед кожним пленарним засіданням або міський голова Андрій Садовий, або секретар Львівської міськради Анатолій Забарило наголошують, якщо є потенційний чи реальний конфлікт інтересів, то про нього треба повідомити. 

– Зі січня до травня Громадянській мережі «Опора» вдалося зафіксувати 12 випадків реальних конфліктів інтересів, які стосуються п’яти депутатів Львівської міської ради. З цих 12 випадків десять разів депутати задекларували наявність конфлікту інтересів, – говорить вона. 

Депутат об’єднання «Самопоміч» та власник ТзОВ «Шувар» двічі декларував наявність конфлікту інтересів, а одного разу не зробив цього. 

– Це стосувалося прийняття питання про програму сприяння розвитку львівських товаровиробників на 2015-2017 рік. І в переліку цих товаровиробників є ринок «Шувар», власником якого є Роман Федишин. Попри те сварити депутата ми не можемо, тому що участі в голосуванні він не брав, – каже Ірина Швець.

Також аналітики «Опори» виявили два випадки конфлікту інтересів у депутата від об’єднання «Самопоміч» та генерального директора ТзОВ «Львівська ізоляторна компанія» Оксани Динік. 

– У вищезгаданій ухвалі Львівської міськради про сприяння розвитку львівських товаровиробників є «Львівська ізоляторна компанія». Оксана Динік двічі задекларувала наявність конфлікту інтересів. Одного разу не голосувала, в іншому випадку – утрималася, – констатує аналітик.

Лідером у виявлені конфлікту інтересів став депутат від БПП «Солідарність» та співвласник ТзОВ «Тібет» і ПП «Фірма «Галич-Кабель» Остап Доскіч.

– Усі ці випадки пов’язані з бізнесом депутата. Один раз він був відсутній на засіданні. І тричі декларував про конфлікт інтересів та не голосував, – говорить Ірина Швець. 

Коли депутати міськради голосували за надання земельної ділянки ПП «Телець», яке належить депутатові від БПП «Солідарність» Григорію Козловському, то він задекларував конфлікт інтересів, а під час голосування його в залі не було. 

– Назар Палідович з «Громадянської позиції» декларує щоразу і не голосує, коли на сесію виносять питання щодо МАФів. Можемо припустити, що МАФи, пов’язані з бізнесовою діяльністю цього депутата, тому що він є власником ТзОВ «Галицька здоба» і реалізує свої вироби через мережу цих кіосків, – зазначає експертка. 

Проте є два випадки, коли б депутати мали заявити про конфлікт інтересів, але не зробили цього. 

– Мова йде про питання щодо затвердження угоди про підготовку кредитного фінансування від 16 березня, укладеної між Львівською міською радою, Європейським банком реконструкції та розвитку і ЛКП «Львівелектротранс». Відповідно до Угоди ЄБРР розглядає можливість участі в проекті шляхом надання ЛКП «Львівелектротранс» довгострокового фінансування в сумі до 15 мільйонів євро під гарантії Львівської міської ради на оновлення тролейбусного парку. Як відомо, директором ЛКП є Олег Береза, депутат з «Самопомочі». Депутат за це питання проголосував позитивно, про конфлікт інтересів не заявляв. Так само позитивно проголосував за питання щодо свого роботодавця інший депутат з «Самопомочі» – Олег Шмідт, який працює у ЛКП «Львівавтодор», – зазначила керівник проектів Громадянської мережі «ОПОРА».

За словами радника з юридичних питань Громадянської мережі «ОПОРА» Ольги Коцюруби, конфлікт інтересів завжди був прописаний у законодавстві. Але зі зміною антикорупційного законодавства у 2016 році депутатів зобов’язали декларувати це. 

– Існує потенційний конфлікт інтересів, який є майже в кожного. Це – коли у депутата є певний зв’язок між його повноваженнями та приватними інтересами. І є реальний конфлікт інтересів, коли цей приватний інтерес вплинув на виконання його повноважень. Відповідно, і по-різному встановлюється відповідальність. Юридична відповідальність може наставати за реально наявного конфлікту інтересів, – пояснює вона. 

Якщо особа не задекларувала конфлікт інтересів, то вона має сплатити штраф від 1700 до 3400  гривень. 

– А якщо, наприклад, депутат проголосував за рішення, то його відповідальність буде від 3400 до 6800 гривень. Крім того, особу вносять в реєстр осіб, які вчинили кримінальні правопорушення. А рішення, які прийняті в умовах конфлікту інтересів, мають бути скасовані, – каже Ольга Коцюруба. 

За її словами, дотепер ще не було виявлено жодного факту притягнення до відповідальності за конфлікт інтересів або ж відміни рішень, які були прийняті в умовах конфлікту інтересів.  

– Натомість є судове рішення щодо відміни рішення Єлиховицької сільської ради у Львівській області про передання земельної ділянки у приватну власність. Крім того, було скасовано всі рішення про оформлення цієї землі у земельному кадастрі, а ділянку повернули у власність державі. Особа, яка порушила закон, заплатила штраф, а також втратила кошти, сплачені за виготовлення документів, – говорить юристка. 

Ольга Коцюруба зазначила, що Закон України «Про місцеве самоврядування» дозволяє депутатові брати участь в голосуванні, якщо він попередньо оголосить про наявний конфлікт інтересів. Але регламент Львівської міської ради зобов’язує депутатів утриматися від голосування у такому випадку. Якщо ж таке питання розглядають під час засідання депутатської комісії, то тут депутат не має права голосувати. 

– Положення Львівської міської ради суперечить тому тлумаченню, яке дає Національна комісія зі запобігання корупції, – каже експертка. 

Аналітик Громадянської мережі «ОПОРА» Тарас Радь зазначив, що фахівці рекомендують Львівській міській раді уніфікувати норми міської ради з чинним законодавством та привести все до спільного документу. 

– Тому що вони розкидані по різних документах і з цим важко працювати. І якщо в перспективі буде напрацьовуватися кодекс етичної поведінки працівників Львівської міської ради, то цю практику можна було би уніфікувати саме в цьому документі. Хоча закон і не зобов’язує депутатів міськради декларувати про конфлікт інтересів, було би хорошою практикою -утриматися від голосування, – говорить він. 

Також, за його словами, сьогодні не ведуть облік конфлікту інтересів і немає органу, який би відстежував, чи повідомляють депутати про конфлікти інтересів. 

– Це би мала робити комісія зі законності, депутатської діяльності та свободи слова. І варто це робити в письмовій формі. Наразі в міській раді депутати повідомляють про це усно. Тим більше, що закон не вказує, як саме це треба робити. Закон каже, що це треба зробити особисто під час засідання. Насправді це й роблять депутати Львівської міської ради. Але якщо би це не фіксувалося в протоколі, то іншої можливості перевірити цього немає. Тому було би доброю практикою, якщо би депутати завчасно писали заяву про наявність конфлікту інтересу і пояснювали причину цього  конфлікту інтересів. Тому що зараз депутат декларує про конфлікт інтересів, але не пояснює чому він виник, – радить Тарас Радь. 

Також аналітики вважають, що варто разом із порядком денним, який оприлюднює міська рада, оприлюднити і додатки до цих рішень. Це допоможе завчасно виявити конфлікт інтересів.

– Водночас у Львівській міській раді не існує практики декларування про конфлікт інтересів під час засідання комісій. Нам вдалося виявити тільки один факт декларування на засіданнях десяти комісій. Хоча в даному випадку законодавство вимагає не тільки задекларувати  конфлікт інтересів, але й утриматися від голосування, на відміну від голосування під час пленарного засідання, – каже він.

Довідка

Громадська кампанія «Атестація депутатів місцевих рад» започаткована Одеською обласною організацією ВГО «Комітет виборців України» та реалізується в партнерстві з громадськими організаціями з інших областей України. Антикорупційний компонент «Атестації депутатів місцевих рад» реалізується в рамках проекту ООО ВГО «Комітет виборців України» «Доброчесні місцеві депутати» за підтримки Програми розвитку ООН в Україні та Міністерства закордонних справ Данії. За реалізацію ініціативи у Львівській області відповідає львівське представництво Громадянської мережі «ОПОРА».

Архіви