22 жовтня у Прес-клубі відбулося засідання на тему: «Які рішення пропонують споживачі і фахівці, аби подолати кризу в банківській сфері?» Його учасники – представники влади, банків, громадських організацій, підприємств – розповіли про ситуацію, що склалася на ринку фінансових послуг Львівщини та запропонували пакет реанімаційних заходів. Серед них – щотижневе інформування громадськості про стан банків, створення реєстрів недобросовісних позичальників, реструктуризація заборгованостей, запровадження нових депозитних продуктів, відміна пені та штрафних санкцій тощо.
– Заради стабілізації фінансово-економічної ситуації на Львівщині у зв’язку з фінансовою кризою головне управління економіки облдержадміністрації запропонувало низку заходів, – зазначив начальник управління стратегічного розвитку, соціально-економічних програм та моніторингу головного управління економіки Львівської облдержадміністрації В’ячеслав Голуб. – Щоби скоротити ризики банків під час обслуговування кредитної заборгованості, ми рекомендуємо управлінню НБУ у Львівській області створити реєстр недобросовісних позичальників, а також, за участю управління НБУ у Львівській області, управління Служби безпеки України у Львівській області, Асоціації банків Львівщини, тимчасових адміністраторів банків, установи яких розташовані на території області, створити робочу групу для вироблення спільних заходів, спрямованих на забезпечення захисту прав та інтересів клієнтів банків, у тому числі громадян-вкладників банків. Аби відновити довіру громадськості до банківських структур у Львівській області, рекомендуємо управлінню НБУ у Львівській області організувати щотижневе інформування громадськості про стан відновлення стабільності в банках, у яких призначено тимчасову адміністрацію.
– Станом на 20 жовтня 2009 року на території Львівської області діють установи 10 із 17 банків України, в яких запроваджено тимчасові адміністрації, – наголосила начальник управління Національного банку у Львівській області Марія Могильницька. – Серед них є ВАТ СКБ «Дністер», а також установи таких банків: ТзОВ «Укрпромбанк», АКБ Національний кредит», ВАТ АКБ «Надра», ТзОВ«Західінкомбанк», АКБ «Трансбанк», ВАТ Банк «Біг Енергія», ВАТ «Родовід Банк», АБ «Банк регіонального розвитку», КБ «УФГ»ТзОВ.
Якщо говорити про динаміку депозитних вкладень та їх структуру (підприємці, фізособи), то за підсумками 2008 року загальний обсяг зобов’язань банківської системи Львівської області за залученими коштами зріс на 31,2% і склав понад 16 млрд.грн. При цьому вклади та депозити населення збільшилися на 33.9% і склали 13,2 млрд.грн., а обсяг зобов’язань за коштами юридичних осіб збільшився на 16,9% і склав 2,9 млрд.грн. З початку 2009 року обсяг зобов’язань усіх банківських установ області зменшився на 9,1%, у т.ч. за рахунок зменшення зобов’язань у гривні – на 13,4% та зобов’язань у ВКВ – на 4,8%. Обсяг зобов’язань за коштами фізичних осіб з початку поточного року зменшився на 16,1%, у т.ч. у гривні – на 22,3%, а у ВКВ – на 11,6%.
Динаміка зобов’язань за коштами юридичних осіб така: обсяг коштів на рахунках суб’єктів підприємницької діяльності зменшився на 8,7%, у т.ч. за коштами у гривні – на 11,5%, а у ВКВ – зріс на 1,0% (збільшення суми зобов’язань у ВКВ у гривневому еквіваленті обумовлене виключно девальвацією гривні щодо зазначених валют). Станом на 01.10.2009 загальний обсяг зобов’язань за коштами, залученими банківськими установами області, склав 14,4 млрд.грн., у тому числі за коштами фізичних осіб – 11,9 млрд.грн., за коштами суб’єктів підприємництва – 2,5 млрд.грн.
– У галузях економіки найбільшими банківськими боржниками є підприємства будівельного сектора, фірми-автодилери і автотранспортні перевізники, – повідомив голова Асоціації банків Львівщини Олександр Іванов. – Відповідно у банківській заставі сьогодні найбільше перебуває об’єктів нерухомості, автомобілів, виробничого обладнання, сільськогосподарської техніки. Найбільший попит серед заставного майна, яке банки змушені продавати заради погашення проблемних кредитів, мають автомобілі та нерухомість. Банки переважно з розумінням ставляться до проблем кожного позичальника і готові йти йому назустріч, пропонуючи найбільш прийнятний для позичальника варіант обслуговування кредиту. Це – реструктуризація кредитної заборгованості, переведення валюти кредиту з іноземної на гривню, капіталізація протермінованої заборгованості (можливість включити суму протермінованої заборгованості до основної суми кредиту), зміна схеми погашення зі стандарту на ануїтет, пролонгація кредитів, продовження строку користування кредитом, переведення боргу на іншу особу. Найбільш популярними програмами лояльності до клієнта, які пропонують банки, є реструктуризація боргів, відміна пені та штрафних санкцій, зменшення відсоткових ставок та інше.
Ефективно рекапіталізувати проблемні банки нині державі перешкоджає відсутність єдиної чіткої політики КМУ, НБУ, Президента з питань рекапіталізації.
– Під час фінансової кризи уряд та Національний банк вжили низки заходів, що позитивно позначилися на функціонуванні банківської системи та її клієнтах, – наголосив керуючий західним регіональним управлінням публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит» Дмитро Мармуляк. – Було відмінено мораторій на зняття депозитів фізичних осіб, збільшено максимальну суму відшкодування вкладникам – до 150 000 гривень, дозволено банкам самостійно і на власний ризик – з урахуванням фінансового стану позичальників-фізичних осіб – приймати рішення щодо реструктуризації наданих їм кредитів і здійснювати оцінку їхнього фінансового стану та стану обслуговування боргу без урахування факту такої реструктуризації. Позитивним є також регулярні валютні аукціони НБУ для позичальників-фізичних осіб, рефінансування банків для підтримання їх ліквідності та рекапіталізація проблемних банків.
– Наш банк, з початком кризи, був змушений здійснити ряд заходів, спрямованих на оптимізацію діяльності, – сказав Дмитро Мармуляк. – Проведено цілий комплекс робіт зі скорочення накладних витрат. Було запроваджено пакет нових депозитних продуктів, що відповідають запитам клієнтів та їх очікуванням (депозити «Блискуча сімка», акція «Для тих, хто з нами», продаж валюти за пільговим курсом для розміщення коштів на депозит), а також було надано можливість позичальникам-фізичним особам провести реструктуризацію своїх заборгованостей перед банком (пролонгація кредитів, кредитні канікули, зміна схеми погашення кредиту, зміна валюти кредиту).
Усі ці заходи дозволили банку втримати свою клієнтську базу та не допустити її суттєвого перерозподілу. Хоча треба зазначити, що нам необхідно було зосередити більше уваги на продуктах і заходах, що забезпечують ліквідність банку (депозити, погашення кредитів та робота із проблемною заборгованістю, реструктуризація заборгованості ), а також на продуктах, які би замінили доходи від кредитних операцій – комісійними доходами. Крім того, слід постійно підвищувати якість обслуговування. Ці заходи дозволили повернути довіру до банку, що позначилось на суттєвому прирості депозитної бази і збільшенні рівня комісійних доходів від обслуговування наших клієнтів.
Сьогодні великої популярності набули депозитні інструменти у банківських металах, оскількі золото значно подорожчало на світових ринках та в Україні. На думку багатьох експертів, наприкінці жовтня вартість золота буде складати 1100 доларів США за унцію, а до кінця року – 1150 доларів за унцію. Великим попитом почав користуватися наш абсолютно новий продукт – пластикові картки у фунтах стерлінгів. Вони дозволяють клієнтам значно спростити розрахунки при перебуванні у Великій Британії і не витрачатися на додаткові комісії та конвертації.
