ЛОГО «Львівський прес-клуб» у рамках проекту «У-Медіа» міжнародної громадської організації «Інтерньюз Нетворк» з 21 до 29 вересня 2015 року моніторила чотири друковані видання у Львівській області – «Високий замок», «Експрес», «Львівська пошта», «Ратуша» і чотири інформаційні агенції – «ZIK», «Zaxid.net», «Вголос» і «Галінфо».
Для моніторингу була використана методологія «Інтерньюз Нетворк», яка розроблена разом з ІМІ і «Телекритикою».
У вересні експерти оцінили 70 матеріалів у чотирьох друкованих ЗМІ і 84 – у чотирьох інформаційних агенціях (електронні ЗМІ). Експерти брали для аналізу тільки суспільно важливі матеріали, які продукують самі агенції, і відкидали такі, що марковані як «реклама» і «на правах реклами», інтерв’ю, короткі інформаційні повідомлення, замальовки, світські новини, фотофакти, спортивні матеріали, прогнози, передбачення. Не брали для аналізу також повідомлення прес-служб.
За місяць до місцевих виборів львівські друковані видання не продемонстрували часто типових ознак наближення виборчих перегонів. Відсоток «джинси» в газетах не перевищив червневого показника (13,33%), і продемонстрував зменшення – 11,43%. В електронних ЗМІ матеріалів з ознаками замовності стало майже на шість відсотків більше порівняно з червнем – показник зріс з 17,86% до 23, 81%. Але така незначна динаміка також не притаманна для передвиборчого періоду. Для порівняння, напередодні парламентських виборів 2014 року у львівських ЗМІ джинса становила: 20,83% (друковані) та 42,17%(електронні). Хоча пропорція матеріалів з ознаками замовності між друкованими та електронними ЗМІ збереглася: в електронних їх традиційно більше, ніж у друкованих.
Є кілька пояснень для такої тенденції напередодні місцевих виборів. Кандидати відкладають розміщення «джинси» безпосередньо на останні, передвиборчі, тижні; розміщують матеріали у виданнях, які не потрапляють до моніторингу; використовують інші інтерактивні, дешевші, ніж промоція в ЗМІ, способи впливу на електорат; активно використовують «чорний піар» проти конкурентів, який нібито логічно лягає в матрицю «критичних» матеріалів.
Хоча «джинса» зафіксована у всіх чотирьох друкованих виданнях. Найбільше замовних матеріалів у газеті «Ратуша» – 22,22%. За нею йде «Високий замок» (11,11%). На третій позиції – «Львівська пошта» (6,25%) і завершує цей рейтинг «Експрес» (5,56%)
В електронних ЗМІ найменше матеріалів з ознаками замовності – лише 4,76% -в інформагенції «ZIK». Це – несподіваний результат, порівняно з останніми парламентськими виборами, коли рівень замовності тут сягав майже половини від аналізованих матеріалів. Експерти пояснюють це відходом від керівництва медіа Дмитра Добродомова, який брав участь у виборах до Верховної Ради і використовував ресурс для власної промоції і партійних та ситуативних партнерів.
Найбільший відсоток «джинси» – в інформаційних агенціях «Галінфо» (47,62%) і «Вголосі» ( 23,81%). Zaxid,net має проміжний результат 19,05%.
І в друкованих, і в електронних ЗМІ переважає політична «джинса».
Символічним є відсоток (1,43%) неналежно маркованих матеріалів в друкованих ЗМІ. В інформагенціях цей показник залишився без змін, порівняно з попередніми моніторинговими місяцями, – 0%.
У вересні дотримання журналістських стандартів залишилося майже на червневому рівні (3,59 – друковані та 3,79 – електронні ЗМІ) і вперше став однаковим за всі роки моніторингу, як в друкованих, так і в електронних ЗМІ – 3,43 бала. Зазвичай, в електронних ЗМІ цей показник був вищим.
Для порівняння, коли відбувалися останні парламентські вибори, рівень дотримання журналістських стандартів становив 3,13 бала. Повторюється звична тенденція: що ближче вибори, то нижчі журналістські стандарти.
Друковані видання у вересні спрацювали майже з однаковим показником. «Львівська пошта» і «Експрес» – по 3,56 бала, «Високий замок» – 3,47 бала, «Ратуша» – 3,12 бала.
Нагадаємо, що моніторинг дотримання журналістських стандартів відбувається за шістьма критеріями – баланс думок/точок зору, оперативність, достовірність, відокремлення фактів від коментарів, точність, повнота поданих фактів.
Найліпше друковані ЗМІ дотримували два стандарти «достовірність або посилання на джерела інформації» – 0,94 бала і точність – 0,85 бала.
Найгірше було з дотриманням «оперативності» – 0,27, «балансу думок» – 0,30 бала. «Повнота фактів» – 0,49 та « відокремлення фактів від коментарів» – 0,58 бала традиційно посіли «золоту середину».
В електронних ЗМІ лише один стандарт «взяв» максимальний 1 бал із 1 можливого – «достовірність або посилання на джерела інформації». Усі решта показали нижчий, ніж зазвичай, результат: «точність» – 0,77 бала (червень – 0,8), «відокремлення фактів від коментарів» – 0,65 (червень – 0,73), «оперативність» – 0,63 (червень – 0,71), «повнота поданих фактів» – 0,36 (червень – 0,37). І антирекордний «баланс думок» – 0,06 бала (червень – 0,17 бала).
Показники дотримання стандартів у чотирьох електронних ЗМІ такі: «ZIK» – 3,67, «Zaxid.net» і «Вголос» – по 3,43, «Гал-інфо» – 3,19 бала.
- Газети «Експрес», «Львівська пошта» та інтернет-видання ZIK показали у вересні майже ідеальний (максимальний) результат з відмови від матеріалів із ознаками замовності, - констатує експерт з моніторингу Роман Шостак. - Причому лише «Львівська пошта» «послизнулася» на виборній тематиці, а «Експрес» і ZIK цілком оминули позарекламні спокуси прихованої виборної агітації. Для такого активного передвиборного періоду показники цих двох медіа у номінації політичної «джинси» можна вважати зразковими. Аналогічним арифметичним досягненням є фіксування неналежно маркованого матеріалу лише у виданні «Високий замок». Решта сім львівських ЗМІ, що вибрані для моніторингу, у першій декаді вересня уникли цього «дизайнерського гріха».
У вересні львівські експерти моніторили також ЗМІ Чернівецької області. Загалом було оцінено 81 публікацію у чотирьох друкованих виданнях – «Молодий буковинець», «Погляд», «Час», «Буковина» – і 88 інформаційних матеріалів у чотирьох електронних ЗМІ – «Букінфо», «BukNews», «Чернівецький промінь» і «Chernivtsi Times».
-Журналістські стандарти авторами оцінюваних публікацій у чернівецьких друкованих ЗМІ та онлайн-ресурсах більшою мірою збережені. Журналісти, зазвичай, не були голослівними, використовуючи у своїх матеріалах думки компетентних з того чи іншого питання коментаторів (однак не завжди залучали обидві сторони). Інформація у публікаціях була подана з достатньою кількістю фактів та аргументів, проте не завжди оперативно й нерідко з відвертими оціночними судженнями. Щодо замовних матеріалів, то показник політичної «джинси» значно перевершив кількість комерційної – у 14 разів. Це, переважно, «паркетні» матеріали від кандидатів у депутати, що є представниками відомих політичних партій. Не бракувало й публікацій, у яких діяльність того чи іншого претендента на місце в обласній чи міській радах Чернівців була подана лише з негативними, іронічними, подекуди, образливими характеристиками,- зазначив експерт, професор ЛНУ імені І.Франка Борис Потятиник.
Просимо взяти до уваги!
Результати моніторингу друкованих засобів масової інформації є оцінними судженнями відповідно до статті 47-1 Закону України «Про інформацію» і не мають офіційного характеру.
Наявність ознак порушення журналістських стандартів або ознак прихованої реклами в матеріалі не може бути трактована як доказ отримання редакцією або журналістом майнової чи іншої винагороди за вчинення такого порушення.
