Щомісяця Львівський національний театр опери і балету імені Соломії Крушельницької орендують 8-10 разів. Кожна оренда приносить театру мінімум 50 тисяч гривень, в середньому – 75 тисяч гривень. Водночас керівництво культурного закладу стверджує, що грошей на нові постановки немає
Про це сьогодні, 2 жовтня, під час прес-конференції на тему: «Допоки керівництво Львівської опери лобіюватиме «культурні» інтереси Росії?», яка відбулася у Львівському прес-клубі, повідомив диригент-постановник Львівського національного академічного театру опери та балету ім. Соломії Крушельницької Мирон Юсипович.
– Одна постановка в театрі коштує від 50 тисяч у.о. Я знаю, я – ставив. Тобто за три місяці оренди і можна ставити виставу і не одну, – стверджує диригент.
Але, за його словами, на всіх зборах колективу керівництво театру плачеться, що держава не дає ані копійки на постановки.
– Держава дає зал, зарплати працівникам театру, непогані, м’яко кажучи. Може в цьому і є проблема, що всі заснули? Я тішуся. Я до театру підхожу: стоять дорогі авта, «Опелі», «Мерси» , «БМВ». Тішуся, що жінки в театрі стали виглядати гарно, косметика – французька. Це все добре. Але щось треба ще й робити, – каже він.
Мирон Юсипович звинувачує дирекцію театру в тому, що в окремих випадках вона завищує ціни на оренду.
– Зустрічаю на вулиці одну поважну пані, вона каже: «Мені треба зал у вас на форум, а вони хочуть 150 тисяч гривень за оренду і плюс ще там щось. Голова обладміністрації подзвонив, я знов повернулася до театру. А мені кажуть: не 150 тисяч, хай буде 60 тисяч», – розповідає він.
За словами Юсиповича, останні роки в театрі не ставилися великі і складні проекти. Все, що пропонує диригент, дирекція театру блокує. А тим часом колектив театру деградує, тому що немає куди прикладати свої таланти і як розвиватися.
– Це вже не оперний театр, а театр «Веселої вдови». Тут нічого серйозного не ставлять. Львів’яни до театру не ходять. У Львові немає інтелігенції? Це зневага говорити, що тут немає кому показувати високе мистецтво. Львів’яни не ходять до театру, тому що не мають фінансової можливості, – каже він.
За його словами, вчитель, який працює за півтори тисячі гривень в місяць, не має можливості придбати квиток до опери за 250 гривень.
– Я пропонував зробити у вівторок-середу вистави за 20-50 гривень. І всі студенти та інші можуть піти. А дорогі квитки пропонувати на вихідні дні, коли приїжджають туристи, – каже Мирон Юсипович.
Також, за останні роки була заблоковано три його проекти.
– Наприклад, виставу «Гармонія сфер» ставили разів вісім. Вона мала великий успіх. Але її зняли за ініціативи головного диригента і директора. Було сказано, що у Львові попиту на неї немає, – каже диригент.
Також, за його словами, в липні цього року у Львові мала відбутися прем’єра опери Вагнера «Лоенгрін»
– Це мав бути спільний німецько-український проект. Мали бути німецькі режисер, художник і репетитор-диригент. Фінансування частково з німецької сторони. Була заплановано наукова конференція у Львові. Були запрошені музикознавці-вагнеристи та члени Вагнерівського товариства.
З нашого боку потребувалися листи, переговори. Зрештою, проект був провалений. З боку львівської адміністрації театру не було нічого зроблено. Вони чекали грошей, було сказано так: «Де ж той вагон з грішми, який мав приїхати з Німеччині», – розповідає Мирон Юсипович.
Також він стверджує, що зараз відбувається блокада його проекту в Польщі. – З кожного квитка, який продається в Польщі, з цього проекту, один злотий іде на рахунки реабілітаційних центрів для учасників АТО в Україні. Ми можемо перерахувати до 25 тисяч євро. Проте для участі в проекті потрібні «голоси», тобто співаки. Але артисти Львівського оперного театру не можуть виїхати для участі в цих гастролях, тому що співакам складається графік роботи так, що вони мусять знаходитися у Львові. Хоча є офіційна угода між театрами, – говорить він.
Проте останньою краплею, яка змусила його скликати прес-конференцію, стала заборона ставити оперу «Царева наречена» Миколи Римського-Корсакова.
– Мене не цікавила ця опера як російська опера про руського царя Івана Грозного і її лірична лінія. Там дуже цікава історична канва – опричина Івана Грозного. Опричина стала витоком для репресивних силових структур. І мені прийшла ідея зробити рефлексію. Тобто радянський тоталітаризм. Малюта Скуратов, який керував тою опричиною. Я знайшов аналогію з 1938 роком. Причому, музика не змінюється, текст не міняється, а події – в Росії 20-30 років. Цей сценарій я запропонував чотири роки тому. Але воно не пішло. Директор театру дістав тоді нагороду від Путіна за розвиток руского міра. Тоді це поставити було нереально. Але і зараз мені забороняють поставити цю виставу, каже він.
За словами Мирона Юсиповича, директор театру свої відмови аргументує тим, що це – російська опера і йде російською мовою.
Голова профкому первинної профспілкової організації театру Ігор Гресько вважає, що претензії частини колективу, які озвучив диригент, мають підстави.
– Ми вимагаємо нового директора. Але ми не хочемо, щоби нам його призначили. Ми вимагаємо, щоби директора вибирали на конкурсній основі. Щоби він не діяв на засадах «єдиноначальника», як це є зараз. Тадей Едер зараз, як барин, – каже він.