Якщо ми будемо стояти на засадах, що Львів належить львів’янам, то всі решта речі стануть на своє місце. Бо коли ми говоримо про місцеву владу чи центральну, то ми би мали говорити про систему управління, а не те, кому належить Львів чи Одеса. І якщо та система управління буде заповнена нормальними чиновниками, а не злодіями чи хабарниками, то вона абсолютно повноцінно працює.
Про це 20 травня, у Львівському прес-клубі, під час відеомосту між Львовом і Одесою на тему: «Кому належать історичні центри Львова та Одеси – місцевій владі чи центральній?» заявив віце-президент Українського комітету ICOMOS, голова ради ЛОО «Українське товариство охорони пам’яток історії та культури» Андрій Салюк.
– Найближчий до нас партнер, щоби переймати досвід, є Польща. Там пам’ятками найвищого рівня займається центральна влада. І навіть якщо хтось мешкає в пам’ятці, то вона має право на дотацію. Власники вкладають свій кошт, держава – свій. Тому що держава несе юридичну відповідальність за збереження історичної спадщини. Так само і в нас записано в чинному законодавстві, – каже він.
Що стосується пам’яток місцевого значення, то ними опікуються місцеві органи – обласні держадміністрації.
– Але ми знаємо цю жахливу ситуацію, коли люди, які хочуть зробити щось доброго, мусять їхати за дозволами до Києва, пробивати якісь елементарні речі, узгоджувати. Але разом з тим, тільки з валізою в руках, їдуть нечесні забудовники, – каже захисник історичних пам’яток.
Як приклад він згадує ситуацію, коли один з юристів фірми, яка понищила дуже пам’яток у Львові, сказав: «Ми маємо законне право узаконити це незаконне будівництво».
– Що стосується тези, щоби віддати всі важелі впливи місцевій владі, то місцева влада пробивала дозволи для готелю «Швейцарський», аби дозволити їм надбудувати півтора поверху на триповерховому будинку кінця 19 століття. А надбудували п’ять поверхів, – Андрій Салюк не вірить місцевим чиновникам.
Хоча з дозволю київської влади у Львові в переході між площею Ринок і вулицею Староєврейською побудували абсолютно новий будинок.
– І одні, і другі мають таке рильце в пушку, що дай Боже, – підсумовує він.
Архітектор Юрій Волощак каже, що таких прикладів у Львові є багато
– Наприклад,біля Личаківського кладовища на фундамент старого триповерхового будинку поставили одинадцятиповерховий, – каже він.
За його словами, він збирає фотодокази і розкладає у папки.
– Папка «негатив» має, на жаль, більше матеріалів, ніж «позитив». І все завдяки тим чиновникам, – стверджує архітектор.
Місцевий чиновник, начальник управління охорони історичного середовища ЛМР Лілія Онищенко-Швець вважає, що тільки за умов самоврядування і Львів, і Одеса зможуть розвиватися.
– Після кожної революції ми мали надію, що зміниться пам’яткоохоронна вертикаль. На жаль, цього не стається. Київ не поспішає віддавати повноваження чи змінювати законодавство. Воно прописано так, що місто не має права втручатися, якщо щось робиться на пам’ятках національного значення, зупинити роботи, якщо вони там ведуться, – каже вона.
За її словами, місту вкрай необхідна муніципальна будівельна поліція, яка зможе зупинити незаконні роботи на пам’ятках архітектури.
– Зараз ми звертаємося в міліцію, але вони не мають таких повноважень. Інспекція Держархбудконтролю зараз має заборону щодо перевірок. І поки відкриється кримінальне провадження, то це вже може бути пізно, – каже Лілія Онищенко-Швець.
