Чиновники міського управління охорони історичної спадщини Одеської міськради відмовилися взяти участь у відеомості між Львовом та Одесою. Мотивували вони це тим, що, мовляв, Львів добре фінансується Європою, а Одеса грошей на реставрацію немає. Отож, на фоні Львова вони виглядатимуть невигідно.
Про це 20 травня, у Львівському прес-клубі, під час відеомосту між Львовом і Одесою на тему: «Кому належать історичні центри Львова та Одеси – місцевій владі чи центральній?» повідомив , голова правління ГО «Збережемо Одесу самі» Юрій Нікітін.
Натомість начальник управління охорони історичного середовища ЛМР Лілія Онищенко-Швець зауважила, що краще би не було грошей – тоді би ті пам’ятники ніхто не нищив поганими реставраціями.
Одесит, учасник рух «Громадський протест» Сергій Дібров вважає, що хоча таке управління є, але найкращим рішенням було створення інституту громадських інспекторів, які не пов’язані посадовими інструкціями, не побоюються бути звільненими і можуть собі дозволити захищати історичні пам’ятки так, як вважають за необхідне.
– Не цікавить чиновника в Києві стан конкретного будинку в Одесі чи Львові. Треба змінювати ставлення до будинку мешканця цього будинку, – вважає він.
На його думку, найбільше дбають про свої споруди церковники, далі – власники готелів, і, можливо, власники ресторанів.
А на думку його колеги зі Львова, віце-президента Українського комітету ICOMOS, голова ради ЛОО «Українське товариство охорони пам’яток історії та культури» Андрія Салюка, охорона історичної спадщини – прерогатива саме держави, бо це є частиною державної історії.
– Я не знаю жодного готелю, який би при реставрації не знищив автентичну субстанцію у Львові. Щодо ресторанів, то деякі намагаються максимально акуратно провести реставрацію. А є – які сокирою рубають все підряд. Щодо церков, то в соборах і катедрах – там є пильний нагляд громадськості. А у тих, які розташовані далі, то є шалене руйнування – зміна іконостасів, зміна дахів, перекладання підлоги, – наголошує Андрій Салюк.
