Наступного року Росія спробує повернути ситуацію в Україні на користь собі м’якими методами. Тобто, намагатиметься привести на ключові посади – Президента, заступника голови Верховної Ради, міністрів – проросійських осіб.
На його думку, Москва не розв’язуватиме широкомасштабного конфлікту з Україною, аби не вступити у конфронтацію з усім світом.
– Якщо вона пуститься берегів, то це буде надто небезпечно для її керівників, всі активи та родина яких вже перебувають не в Росії, всі їхні життєві плани пов’язані не з Росією, – каже він.
А «м’які» методи впливу будуть такими.
– Росія будуватиме свою роботу навколо проблеми миру і війни; навколо проблеми довіри до влади; навколо створення потужної проросійської коаліції півдня і сходу. Зробити це важко, тому що відійшла певна частина електорату Криму та Донбасу і зруйнована електоральна машина, якою була Партія регіонів. Але спроби будуть. І останнє – спроба ініціювати конституційну реформу і перевести Україну на позиції парламентської республіки, – перерахував політолог топові теми, на яких Росія будуватиме свою ідеологічну диверсійну роботу.
На думку політолога Юрія Ситника, втручання варто чекати не тільки з боку Росії.
– Якщо прочитати уважно тези Женевської конвенції, яка відбулася у квітні 2014 року, то можна помітити, що вони лягли в основу Мінських угод. Ми маємо певний міжнародний диктат, який змушує нас змінити Конституцію, йти на поступки тій самій Росії стосовного федералізації. І це було зроблено не Росією, хоча за її участю, – нагадує він.
Юрій Ситник також вважає, що будь-яку помилку української влади російська пропаганда роздмухує та масштабує до розмірів «зради».
