На запити у Львівську обласну раду про 210 неоприлюднених документів Львівський прес-клуб одержав лише 9 повних відповідей. Решта звелася до переліку назв і переказу короткого змісту розпоряджень голови обласної ради. Про це на засіданні прес-клубу, присвяченому підсумкам піврічного моніторингу органів місцевої влади на предмет виконання закону «Про доступ до публічної інформації», повідомив керівник медіапроектів цієї громадської організації Роман Шостак. Засекреченими, зокрема, стали розпорядження про зарахування до кадрового резерву ЛОР, про порядок проведення конкурсу на заміщення вакантних посад у виконавчому апараті, про відзначення нагородами, подяками і грамотами ЛОР тощо. І дотепер увесь перелік цих розпоряджень неоприлюднений на сайті ЛОР, хоча Закон «Про доступ до публічної інформації» зобов’язує всі нормативно-правові документи та акти індивідуальної дії влади робити публічними. Послання чиновників на Закон «Про захист персональних даних» юристи вважають протиправним, оскільки можна закрити доступ до якоїсь інформації – наприклад заретушувати прізвище особи, яка фігурує в документі, але не можна приховувати текст документа.
За півроку, з 1 лютого до 31 липня, Львівський прес-клуб загалом подав 71 запит про 314 неоприлюднених вчасно або оприлюднених не в повному обсязі документів до Львівських обласної, міської рад та Львівської облдержадміністрації. У ЛОДА надіслано 15 запитів про 17 документів. Отримано 11 повних відповідей, а відповіді про запити на 4 документи – неповні. У ЛМР скеровано 41 запит на 57 документів. Отримано 22 повних відповіді, 30 неповних і на 3 документи немає відповіді.
Марія Дзюпин, експерт, юрист інформаційно-правового центру «Наше право», вважає, що типовим порушенням роботи ЛМР є неоприлюднення рішень про надання квартир певним особам. Оскільки йдеться про надане житло за бюджетні гроші, то громада має знати цих людей, зазначає Марія Дзюпин.
Найліпша ситуація з оприлюднення нормативно-правових актів – у ЛОДА, – наголосила Іванна Фединчук, керівник проекту Центру громадської адвокатури. – А відповідальні особи ЛМР, публікуючи на сайті проекти ухвал, не вказують дати публікації. Тому неможливо визначити, чи дотримано терміни їх оприлюднення – за 20 днів до прийняття. Проекти розпоряджень голови міськради і проекти рішень міськвиконкому відсутні. Через це порівняти порядок денний засідань ЛМР і документи, прийняті після голосування депутатів, неможливо.
Мирослав Гавриляк, заступник начальника юридичного управління Львівської міської ради, пояснив, що невеликий відсоток документів, яких немає на сайті ЛМР, є наслідком перманентних конфліктів, які виникають між головою і депутатами. Обидві сторони почергово накладають вето на певні ухвали, оскаржують їх в суді чи прокуратурі. Якщо ж немає поважних причин для вчасного оприлюднення нормативно-правових актів, то виконавців карають. Наприклад, за невчасне надання відповідей на запити – до 5 днів – до адмінвідповідальності було притягнуто майже два десятки осіб, наголосив Мирослав Гавриляк.
«До плюсів Львівської обласної ради хочу зарахувати появу рубрики «Доступ до публічної інформації», – наголосила Іванна Фединчук. – Вона спрощує пошук документів. Крім того, документи чітко поділені по сесіях. Позитивом є також прийняття розпорядження «Про порядок доступу до публічної інформації» і відсутність переліку документів «для службового користування». Але практика показує, що незважаючи на таку прогресивну позицію ЛОР, гриф «для службового користування» тут активно застосовують.
«За нашими спостереження, близько 60% рішень ЛОР, які мали би бути оприлюднені на сайті ЛОР за 20 днів до дати прийняття, депутати приймають без попереднього обговорення в комісіях, що називається – з голосу», – наголосив Роман Шостак.
Мар’яна Булгакова, директор експертно-дорадчого центру «Правова аналітика», наголосила, що право на отримання інформації в органах влади громадянин чи ЗМІ може захистити в суді. Але практика показує, що часто Феміді вистачає формального факту – надання органом влади будь-якої відповіді запитувальнику – без врахування її оцінки: повна вона чи ні – аби виправдати чиновників.
Андрій Бурий, голова правління РГФ «Право і демократія», вважає, що різні органи влади викривлено трактують захист персональних даних. З одного боку відділи освіти не надають інформацію про результати тендерів на закупівлю продуктів для шкіл, а з іншого – податкова служба наприкінці року виставляє для загального користування журнали з прізвищами боржників, місцем їх проживання, сумами заборгованості, ідентифікаційними кодами тощо.Дмитро Посипанко, начальник аналітично-інформаційного управління головного управління з питань внутрішньої політики, преси та інформації ЛОДА, наголосив, що головною проблемою в реалізації закону «Про доступ до публічної інформації» є наше суспільство, яке не дозріло до цього прогресивного документа. «Навіть журналістів він не цікавить. Усіх цікавить сенсація, а не коли органи влади добре роблять свою справу»,- підсумував Дмитро Посипанко.
