Державна інспекція сільського господарства у Львівській області вважає необхідним розробку проектів сівозмін для всіх фермерів, які мають і використовують землю, площею більше 100 га. Старий перевірений метод сівозміни зможе покращити родючість української землі, про яку не дбають господарства з іноземним капіталом. Адже вони зацікавлені тільки в економічному ефекті, а про те, що українські землі псуються, мало хто думає.
Про це сьогодні,18 жовтня, під час брифінгу в Прес-клубі розповів Іван Іващук, начальник Державної інспекції сільського господарства у Львівській області.
Він зазначив, що Державна інспекція слідкує за тим, як використовуються землі сільськогосподарського призначення. Саме тому протягом серпня-вересня інспектори розіслали користувачам української землі, площа якої перевищує 100 га, повідомлення, в яких наголосили на необхідності розробки проектів сівозмін.
«І з першого січня ми будемо це контролювати. До тих, в кого не буде проекту сівозміни, будемо вживати заходів, які передбачає законодавство», – зауважив начальник Державної інспекції сільського господарства у Львівській області.
Як повідомив Іван Іващук, згідно з Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо збереження родючості грунтів», стаття 55, якщо не буде проекту сівозміни, то інспекція має право оштрафувати громадян (від 50 до 100 неоподаткованих мінімумів) і посадових осіб (300-500 неоподаткованих мінімумів).
Він також зазначив, що виготовленням проектів будуть займатись ліцензовані організації, які мають відповідних спеціалістів. Зауважимо, що мінімальна вартість виготовлення проекту, за його словами, сьогодні коштує від 35 до 50 грн за один гектар.
Івана Іващук також розказав про те, що фірми з іноземним капіталом вирощують на наших землях ті культури, які їм економічно вигідні, і для них важливим є тільки економічний ефект. Про те, що страждають українські землі, мало хто думає.
«Вони приїхали, заробили і поїхали. А нам що залишилось? Саме тому інспекція націлена на те, щоб змусити їх дотримувались проекту сівозміни, щоб раціонально використовували ту землю».
Натомість, порятунок землі залежить не тільки від проектів сівозмін. Як розповів Ярослав Кардаш, президент Асоціації фермерів і приватних землевласників Львівщини, сьогодні господарства можна розділити на два види: наші, вітчизняні, і такі, що з іноземним капіталом.
«Деякі фірми брали землю в довготривалу оренду з правом її викупу. І доводили до того, що з часом та земля переходила у власність конкретної фірми, а після вступу до ринку землі, який має бути прийнятий, ця земля пішла б з молотка. І тут про якусь сівозміну говорити не доводиться», – сказав він.
Крім того, варто звернути увагу на ще одну проблему. Річ у тому, що, за словами Кардаша, між західними і східними областями України існує певна різниця. «На Заході менше тиску російських фінансових структур щодо землі. На Сході все ж таки фірми мають російський капітал. Здійснюється тиск на дрібного і середнього виробника, фермера переважно», – сказав Кардаш. Він також зазначив, що специфіка тих регіонів ще й в тому, що вони потерпають від посух. Тобто необхідні такі агротехнічні заходи, які передбачають значні капіталовкладеня.
Варто зазначити, що станом на 1 жовтня у Львівській області на умовах оренди використовується 204,2 тис га розпайованих земель. З власниками земель укладено 131,9 тис. договорів оренди земель. Сума нарахованої орендної плати з урахуванням індексації нормативно грошової оцінки землі становить 100,5 млн грн, що на 49% більше за аналогічний період минулого року.
Як повідомляє Головне управління агропромислового розвитку, за результатами оперативного моніторингу на Львівщині працює 17 підприємств, які орендують більше 3 тис га земель. Найбільшими орендаторами на Львівщині виявились підприємства ПП «Західний Буг», в них 20 198 га, ПП «Лендком ЮК» – 19 909 га та ТзОВ «ЛВ Лімітед» – 19 232 га.
З огляду на такі великі площі земель, що належать одному підприємству, Асоціація фермерів і приватних землевласників Львівщини, як повідомив Ярослав Кардаш, вважає, що треба узаконити максимальну кількість землі, яка знаходиться в користуванні фермерів.
Тобто обмежити землекористування, адже «в Україні воно чомусь йде латиноамериканським шляхом, а ми вважаємо себе європейською нацією».
Обсяг запропонованого обмеження площі землі буде залежати від кліматичних умов і географічного розташування. «Вирощування овочів, садів тощо може обмежуватись меншими площами. Скажімо, від 100 до 500 га землі. І цього буде достатньо для того, щоб підтримувати господарювання на належному рівні», – сказав він.
