Літнє затишшя на Львівщині зменшило кількість матеріалів-порушників стандартів

ЛОГО «Львівський прес-клуб» у рамках проекту «У-Медіа» міжнародної громадської організації «Інтерньюз Нетворк» з 1 до 7 липня 2013 року моніторила шість друкованих видань у Львівській області – «Високий замок», «Експрес», «Львівська пошта», «Львівська газета», «Ратуша», «Комсомольская правда в Украине» (львівські сторінки) і дві інформаційні агенції – «ZIK» і «Zaxid.net».
Для моніторингу була використана методологія «Інтерньюз Нетворк», яка розроблена разом з ІМІ і «Телекритикою».
У липні експерти оцінили 96 матеріалів у шести друкованих ЗМІ і 42 – у двох інформаційних агенціях (електронні ЗМІ). Для аналізу експерти відбирали суспільно важливі матеріали і відкидали такі, що марковані як «реклама» і «на правах реклами», інтерв’ю, короткі інформаційні повідомлення, замальовки, світські новини, фотофакти, спортивні матеріали, прогнози, передбачення.
У липні до трьох видань із шести – «Експресу», «Львівської пошти», «Комсомольской правды в Украине», які в червні не друкували матеріалів з ознаками замовності, додалося ще одне – «Ратуша». У «Високому замку» і «Львівській газеті» зафіксовано відповідно 10% і 20% матеріалів з ознаками замовності. Оскільки липень для політики і політиків – не сезон, усі матеріали були з ознаками комерційної замовності.
Середньомісячний показник, порівняно з червнем (5,77%), також пішов на спад і становить 5,21%. Ця цифра продовжує позитивну тенденцію на Львівщині до зменшення матеріалів з ознаками замовності, яка розпочалася в лютому (квітень – 7,29%, березень – 11,11%, лютий – 11,54%). У травні моніторингу не було.
Така сама кількість газет – з 1 до 7 липня – не мали на своїх сторінках неналежно маркованих матеріалів. З однією різницею: замість «Ратуші» цей стандарт витримала «Львівська газета». Але навіть у видань, які неналежно маркували матеріали, кількість таких порушень зменшилася. Зокрема у «Високому замку» – майже вдвічі, з 28,57% до 15%. У підсумку середній показник неналежно маркованих матеріалів становив у липні 4,17%.

Кожна інформаційна агенція – «Zaxid. net» і «ZIK» у липні розмістили вдвічі більше матеріалів з ознаками замовності, ніж неналежно маркованих – відповідно 9,52% і 4,76% («Zaxid. net») та 19,05% і 9,52% («ZIK»).
Як у квітні та червні, матеріали з ознаками замовності в електронних ЗМІ чітко поділені за пріоритетами: у «Zaxid. net» – матеріали з ознаками комерційного спрямування, у «ZIK» – політичного.
Журналістські стандарти в друкованих ЗМІ Львівщини у липні, як і в квітні-червні (4,16 – 4,13 бала), продовжують демонструвати позитивну стабільність – 4,18 бала. Для порівняння: березень – 3,24, лютий – 3,93, січень – 3,72 бала) з 6 можливих. Нагадаємо, що моніторинг дотримання журналістських стандартів відбувався за шістьмома критеріями: баланс думок/точок зору, оперативність, достовірність, відокремлення фактів від коментарів, точність, повнота поданих фактів.
За виданнями бали розподілено так: 4,67 – «КП в Украине», 4,60 – «Львівська пошта», 4,40 – «Експрес», 4,12 – «Високий замок», 4 – «Ратуша», 3,27 – «Львівська газета».
З шести журналістських стандартів найвищий середній бал – 0,91 (червень – 0,87, квітень – 0,97, березень – 0,96, лютий – 0,95) з одного максимально можливого – львівські друковані ЗМІ отримали за «достовірність або посилання на джерела інформації». «Точність» – на другій позиції – 0,78, «відокремлення фактів від коментарів» – на третій – 0,75, «оперативність» – на четвертій – 0,74 бала. «Баланс думок» і «повнота фактів» – традиційно на останніх сходинках рейтингу: відповідно – 0,56 і 0,43 бала з 1 можливого.

Дотримання журналістських стандартів у двох електронних ЗМІ Львівщини цього разу сягнуло найвищого показника за увесь час моніторингу – 4,55 бала (червень – 4,15 квітень – 3,98, березень – 3,39, лютий – 4 бали): «Zaxid.net» – 4,74, «ZIK» – 4,77.
Електронні ЗМІ, як і друковані, найліпше витримали три стандарти – «достовірність (посилання на джерела)» – 1 бал, «оперативність» – 0,95 і «точність» – 0,92 бала з 1 можливого. Гірше ІА відокремлювали факти від коментарів – 0,71 бала. І традиційно найважче електронним ЗМІ, як і друкованим, витримувати стандарти «повнота фактів» і «баланс думок/точок зору» – 0,45 і 0,53 бала.
– Літнє затишшя у діловому та політичному житті традиційно призвело до різкого зниження кількості матеріалів із ознаками порушень стандартів, які можуть свідчити про замовний характер, у газетах та інтернет-виданнях. Це позитивно вплинуло на показники дотримання стандартів у більшості видань. В інтернет-виданнях показники навіть сягнули рекордних. Поліпшився і показник «Високого замку». Трохи ретельніше журналісти у липні дотримували стандарту балансу думок, хоча саме він разом із стандартом повноти фактів залишається найбільш слабким місцем більшості видань. На жаль, позитивна динаміка, ймовірно, має суто сезонний характер, – зазначив старший викладач Українського католицького університету, експерт Отар Довженко.

У липні львівські експерти моніторили також ЗМІ Донецька: друковані видання «Жизнь», «Донбасс», «Донецкие новости», «Вечерний Донецк», «Вечерняя Макеевка», «Панорама та он-лайн видання «Новости Донбасса» і «Ура-информ».

– Усі видання Донецької області, які були об’єктами моніторингу, у липні подавали матеріали із ознаками замовності. Причому в друкованих ЗМІ їх зафіксовано аж 33% або третина від усіх публікацій, що оглядалися. А в електронних тільки 6%, – наголосив керівник медіапроектів Львівського прес-клубу, експерт з моніторингу Роман Шостак. – Матеріалів з ознаками комерційної замовності вдвічі більше, аніж політичної. Середній бал дотримання всіх шести стандартів у друкованих ЗМІ – 3,37, а в електронних – 3,74. Найнижчу оцінку одержав баланс думок, а найвищу – достовірність (посилання на джерела). Тенденції дотримання стандартів журналістики у двох областях дуже подібні і відрізняються лише дозою порушень.

Архіви