Торік Львівська область була серед лідерів об’єднання територіальних громад. Цього року в лідери виходять Житомирська, Рівненська та Черкаська області.
Про це сьогодні, 8 серпня, під час інтерв’ю-прес-конференції на тему: «Хто малює карту об’єднання територіальних громад Львівщини?”, яка відбулася у Львівському прес-клубі, повідомив аналітик ГО «Європейський діалог» Тарас Баранецький.
– Громади самі можуть вирішувати, коли і як їм об’єднуватися. Дозріли – об’єднуються, не дозріли – не об’єднуються, – каже він.
За його словами, після канікул депутати Верховної Ради будуть розглядати новий законопроект, який може внести зміни в порядок об’єднання громад. Громаду визначать спроможною, якщо до її складу увійшли населені пункти, які разом складають не менше, ніж 50 відсотків об’єднаної спроможної громади, визначеної перспективним планом.
– Тепер не буде отого шантажу, який зараз є, коли три сільські ради хочуть об’єднуватися, а одна – ні. І від того страждає цілий регіон, – каже Тарас Баранецький.
Як будуть діяти зміни у новому законі, він пояснює на прикладі Рудківської об’єднаної громади.
– Якщо, згідно з перспективним планом, об’єднаються 24 населених пункти, то буде приблизно 21 тисяча мешканців. Але, якщо об’єднаються 15 сіл і буде всього 15 тисяч мешканців, то таку громаду Кабмін затвердить як спроможну, – пояснює експерт.
Проте, як зазначила регіональний консультант проекту «Пульс» Асоціації міст України Галина Гречин, у багатьох випадках, коли громади вирішують, чи об’єднуватися їм, чи ні, вони мислять емоціями.
– У Сколівському районі ми маємо випадок, коли єдиним аргументом сільського голови, чому вона проти об’єднання був: «Як я своїй бабусі поясню, що я дала згоду об’єднатися з сусіднім селом, з яким ми впродовж сто років конкурували?», – розповідає Галина Гречин.
