Львів входить до першої десятки міст, які мають високий рівень прозорості місцевих бюджетів і посідає восьме місце з загальним результатом у 48 відсотків. Але проекту бюджету на 2018 рік на сайті міськради не було. А засідання бюджетної комісії не транслювали он-лайн.
Про це сьогодні, 27 лютого, під час прес-конференції на тему «Індекс прозорості місцевих бюджетів-2018: Львів», яка відбулася у Львівському прес-клубі, повідомила експертка Громадського партнерства «За прозорі місцеві бюджети!» Олена Заворотченко.
За її словами, ще в грудні експерти надіслали департаменту фінансів Львівської міської ради цей рейтинг, пояснення та рекомендації щодо вдосконалення.
– На жаль, ми не отримали відповіді. Також ми запрошували їх на прес-конференцію, але не отримували жодної відповіді, – наголосила вона.
За словами експертки, оцінка чотирьох стадій прозорості місцевих бюджетів має 139 критеріїв.
– Вона базується на трьох параметрах: відкритість інформації, прозорість прийняття рішень та власні інновативні практики. Робиться це для того, аби спонукати місцеві органи самоврядування відкрито показувати громаді, що бюджет – це складний процес, до якого треба залучатися. І що кошти не лежать у сейфі в кабінеті міського голови, а працюють на користь громади, – пояснила Олена Заворотченко.
Отож, високий рейтинг Львову вдалося отримати за параметрами відкритості інформації.
– 56 відсотків Львову принесло те, що оприлюднено стратегію розвитку громади, рішення про затвердження бюджету, паспорти бюджетних програм, титульні списки окремих видатків, показники реєстрації кабінетів окремих розпорядників коштів на порталі e-data. Це свідчить, що базові вимоги законодавства місто дотримує, – зазначила експертка.
Що стосується прозорості прийняття рішень, то тут оцінюють, чи прозоро приймали бюджетні рішення та чи залучали громадян до цих процесів.
– У Львові проводили публічні консультації, залучали дорадчі органи до розробки бюджету та до звітування, збирали пропозиції від мешканців та враховували їх. Громадяни мали змогу відвідувати засідання сесій та постійних пленарних комісій. Також Львів має Статут міста, оприлюднює записи пленарних засідань та протоколи засідань пленарних комісій. Це надало Львову 55 відсотків від ста максимально можливих, – каже Олена Заворотченко.
Вона наголосила, що проекту бюджету на 2018 рік на сайті міськради не було. А засідання бюджетної комісії не транслювали он-лайн. І саме це не дало можливості Львову набрати більше балів.
Крім того, як зазначила експертка, про виконання бюджету чиновники звітують тільки у сесійній залі. Також немає практики звітування міського голови на загал як за рік, так і поквартально.
Щодо інновативності, то тут Львів отримав задовільно, тобто лише 30 відсотків.
– На сайті міста для бюджету відведено окремий розділ. Але тут доступна лише базова документація. Якщо ми хочемо знайти якусь глибшу інформацію про розпорядників коштів, то її треба довго шукати. Варто би було розмістити актуальний бюджет міста з усіма поточними змінами, хоча би в «екселі». Також місто має окремий портал, присвячений реалізації бюджету участі. Мешканці мають можливість голосувати за проекти як он-лайн, так і особисто. Тут використовують візуалізацію бюджету, але вона давно не оновлювалася, – зауважила Олена Заворотченко.
Також Львів не зміг отримати високі бали через те, що до розробки бюджету не залучали багатосторонні дорадчі органи, спеціально створені робочі групи та громадські ради. Крім того, вона вважає, що варто оприлюднювати інформацію про те, хто, яку суму і для чого просив і скільки отримав. Олена Заворотченко наголосила, що муніципалітет не заохочує мешканців до обговорення бюджетних рішень. Хоча нормативна база для цього є.
– Також на сайті є окремий розділ, присвячений діяльності комунальних підприємств. Але не всі КП оприлюднюють інформацію про свою фінансову діяльність, – сказала Олена Заворотченко.
Не вистачає як експертам, так і львів’янам поквартальних звітів про використання бюджету. Не було звіту про виконання програми соціально-економічного розвитку та багато інших бюджетних звітів. Тому тут Львів отримав лише 28 відсотків зі ста.
Довідка
Вимірювання здійснювали експерти ГО «Агентство економічного розвитку» в рамках національної кампанії Громадського партнерства «За прозорі місцеві бюджети!» за унікальною методологією оцінки прозорості місцевих бюджетів, яка включає 139 критеріїв і надає можливість комплексно оцінити рівень бюджетної прозорості будь-якого міста.
Кампанія вимірювання охопила 37 українських міст: усі міста-обласні центри, м. Київ та низка міст-районних центрів. За її результатами сформовано національний рейтинг «Індекс прозорості місцевих бюджетів-2018» та рекомендації з підвищення рівня прозорості бюджетного процесу у відповідних містах.
Національну кампанію «Індекс прозорості місцевих бюджетів-2018» здійснює Громадське партнерство «За прозорі місцеві бюджети!» в рамках проекту «Підвищення прозорості бюджетного процесу на локальному рівні» за підтримки Міжнародного фонду «Відродження».
Докладна інформація про партнерство «За прозорі місцеві бюджети!» тут.
