В Україні вже сформувалися видавництва, які можуть протиставити свій продукт економічній, воєнній та інформаційній агресії північно-східного сусіда.
Про це сьогодні, 5 березня, під час прес-конференції на тему: «Українська книга як один з аспектів ведення інформаційної війни», що відбулася у Львівському прес-клубі, заявив кандидат філософських наук, завідувач Центру українських військових традицій та патріотичного виховання, директор видавництва «Астролябія», головний редактор Львівського мілітарного альманаху «Цитаделя» Олег Фешовець.
– Ще зовсім недавно були одне-два видавництва, які з’їдали десятки мільйонів бюджетних коштів, видаючи книжки, що містили ознаки сепаратизму. 20 років тому книгарні в Харкові, Одесі чи Дніпропетровську принципово відмовлялися брати для реалізації українські книжки, – згадує він.
У 2014 році ситуація почала стрімко змінюватися. Але вона досі ще не є такою, як би хотіли видавці.
– І зараз у нас ситуація доволі хитка. Але ми набагато сильніші, ніж були до того. Варто згадати формування Інституту книги, який стає своєрідним регулятором цієї царини. Українська книжка відвоювала територію і такими засобами, як недопуск російської книжки на український ринок, – вважає він.
Але держава-агресор не бажає залишати поле інформаційної війни з поразкою.
– Супротивник, якщо програє позиції в одному боці, то намагається здобути кращі позиції в іншому боці. Якщо вони не можуть довозити книжки безпосередньо з Росії, то вони можуть купити українські видавництва. І таким чином мати контроль над великою частиною ринку, авторами, виданнями чи мережами, – зауважив Олег Фешовець.
Доцент кафедри української преси Львівського національного університету ім.І.Франка, кандидат політичних наук, директор видавництва «ПАІС» Ігор Паславський нагадав, що ще на початку 20 століття, напередодні Першої світової війни, британська та німецька розвідки навчалися у Росії вести інформаційній війни. Надбання росіян ще за царських часів були настільки вагомими, що західний світ уже вчився у них як протистояти цьому інформаційному потокові.
– Очевидно, що українцям нелегко у цій інформаційній війні. Але це не означає, що ми маємо передчасно капітулювати та здатися на ласку агресора . Ми маємо протистояти якістю української книжки та якістю української журналістики, – вважає він.
На його думку, книжки, які зараз видають в Україні, за своїми поліграфічними критеріями дорівнюють поліграфічним виданням європейського та світового рівня. Залишилося тільки зробити так, аби зміст книги відповідав рівневі кращих європейських художніх творів.
Письменник, директор видавництва «Апріорі» Юрій Николишин зауважив, що книга і автомат – це рівноцінна зброя.
– Наші хлопці на війні в одній руці тримають автомат, а в іншій – книжку. Але книга – це не тільки зброя. Там, де сильна культура, там і сильна економіка. На жаль, наш народ дуже мало читає. У нас читають в десять раз менші, ніж в Польщі та в сто раз менше, ніж в Німеччині, – говорить він.
