ЛОГО «Львівський прес-клуб» у рамках проекту «У-Медіа» міжнародної громадської організації «Інтерньюз Нетворк» з 1 до 7 лютого 2016 року моніторила чотири друковані видання у Львівській області – «Високий замок», «Експрес», «Львівська пошта», «Ратуша» і чотири інформаційні агенції – «ZIK», «Zaxid.net», «Вголос» і «Галінфо».
Для моніторингу була використана методологія «Інтерньюз Нетворк», яка розроблена разом з ІМІ і «Телекритикою».
У лютому експерти оцінили 69 матеріалів у чотирьох друкованих ЗМІ і 84 – у чотирьох інформаційних агенціях (електронні ЗМІ). Експерти брали для аналізу тільки суспільно важливі матеріали, які продукують самі агенції, і відкидали такі, що марковані як «реклама» і «на правах реклами», інтерв’ю, короткі інформаційні повідомлення, замальовки, світські новини, фотофакти, спортивні матеріали, прогнози, передбачення. Не брали для аналізу також повідомлення прес-служб.
У постсвятковий період львівські друковані видання не демонстрували особливої «джинсової активності». Відсоток матеріалів з ознаками замовності в газетах став відчутно меншим порівняно з двома попередніми періодами моніторингів: лютий 2016 року – 7,25%, вересень 2015 року – 11,43%, червень 2015 року – 13,33%.
Але в лютому ЗМІ порушили усталену пропорцію «джинси» між друкованими і електронними виданнями. Якщо, зазвичай, в електронних медіа матеріалів з ознаками замовності було майже вдвічі більше, ніж в друкованих виданнях, то в лютому паперові ЗМІ змінили це співвідношення з точністю майже до навпаки: 7,25% (друковані) проти 4,76% (електронні).
Полярними є показники у «Високого замку» і «Львівської газети» – 11,11% і газети Експрес – 0%, проміжний результат – у «Ратуші» – 6,25%.
У «Високому замку» також зафіксовано найбільше неналежно маркованих матеріалів – 11,11%. Удвічі менше у «Львівській пошті» – 5,56% і нульовим є цей показник в «Експресі» та «Ратуші». Середній відсоток неналежно маркованих матеріалів у львівських ЗМІ становить 4,35%. Нагадаємо, що під час попереднього моніторингу, у вересні 2015 року, цей показник був символічним – 1,43%.
Для порівняння: в інформагенціях цей показник залишився без змін – 0%.
В електронних ЗМІ, як і попереднього разу – перед місцевими виборами, найліпший результат показала інформагенція «ZIK». З 1 до 7 лютого тут не виявлено матеріалів з ознаками замовності. «Вголос» і «Гал-інфо» опублікували “джинси” на 4,76%, а Zaxid,net – 9,52%.
І в друкованих, і в електронних ЗМІ цього разу переважає комерційна «джинса» – 66,6%, політична становить 33,4%.
У лютому і паперові, і електронні ЗМІ витримали журналістські стандарти на «четвірку з плюсом» із шести можливих балів. Тобто, порівняно з попереднім моніторинговим місяцем, цей показник було поліпшено відповідно аж на 0,9 бала в друкованих – до 4,32 бала і на 0,88 бала в електронних медіа – до 4,3 бала.
Друковані видання у лютому спрацювали майже з однаковим показником. «Експрес» – 4,41 бала, «Високий замок» – 4,31, «Львівська пошта» – 4,29, «Ратуша» – 4,27. Середній – 4,32.
Нагадаємо, що моніторинг дотримання журналістських стандартів відбувається за шістьмома критеріями – баланс думок/точок зору, оперативність, достовірність, відокремлення фактів від коментарів, точність, повнота поданих фактів.
Найліпше друковані ЗМІ витримали половину стандартів: «достовірність або посилання на джерела інформації» – 1 бал, «точність» – 0,92 бала, «відокремлення фактів від коментарів» – 0,84 бала.
Традиційно найгірше в паперових ЗМІ застосовували інші три стандарти – «баланс думок» – 0,38 бала, «повнота фактів» – 0,48, «оперативність» – 0,69.
В електронних ЗМІ, як і в друкованих, 1 бал з 1 можливого отримала «достовірність або посилання на джерела інформації». Не дотягнули до цієї високої планки «точність», «відокремлення фактів від коментарів» і «оперативність» – по 0,95 бала.
Зате «повнота поданих фактів» – 0,25 бала і «баланс думок» – 0,19 бала стандартно потрапили в аутсайдери журналістських стандартів.
Показники дотримання стандартів у чотирьох електронних ЗМІ такі: «ZIK» – 4,38 бала, «Вголос» – 4,33, «Zaxid.net» – 4,29, «Гал-інфо» – 4,19 бала. Середній показник – 4,3 бала.
– Три матеріали з очевидними ознаками політичної замовності, опубліковані у трьох виданнях – двох друкованих і одному електронному, замовили, вірогідно, дві політичні партії і один експертний центр. Два – з Києва, один – зі Львова, – прогнозує експерт з моніторингу Роман Шостак. – Загалом лютневий результат – один із найнижчих рівнів інтересу замовників до так званої політичної джинси у восьми провідних ЗМІ Львівщини. Більший попит у лютому був у джинси комерційної, і каталізатором публікацій з ознаками комерційної замовності став відомий банк із зарубіжними інвестиціями та місцевою пропискою, який, зокрема, спокусив одну газету і два інтернет-видання. Найменшим редакційним гріхом в час епідемії грипу було рекламувати в газеті під рубрикою “Новини компаній” бальзамовий напій як найкращі ліки від вірусного захворювання для всіх хворих.
Щодо дотримання стандартів, то у лютому вперше за всі роки моніторингу ЗМІ щільно розташувалися у формі пелотону – без лідерів і аутсайдерів. Різниця оцінок між першим і останнім місцями становить для друкованих видань лише 0,14 бала, для електронних – 0,19 бала, а для всіх загалом – 0,22.
У вересні львівські експерти моніторили також ЗМІ Дніпропетровської області. Загалом було оцінено 69 публікацій у чотирьох друкованих виданнях – «Зоря», «Наше місто», «Днепр вечерний», «Лица» – і 88 інформаційних матеріали в чотирьох електронних ЗМІ – «Мост Днепр», «056», «Дніпро Depo.ua» і «Наш район».
– Вищий градус політичних баталій на Дніпропетровщині, ніж на Львівщині, що зумовлений двома важливими подіями для області – перейменуванням Дніпропетровська і повторними виборами у Кривому Розі, спричинив більшу кількість матеріалів із ознаками політичної замовності: 14,04% – у друкованих і 5,68% – в електронних виданнях. Причому майже 65% їх – політична «джинса», а 35% – комерційна. Позитивно те, що попри жорстке публічне протистояння в інформаційному просторі між міським головою Дніпропетровська Борисом Філатовим і “опозиційною родиною” Вілкулів у газеті «Зоря» та на порталі «Дніпро. Depo.ua» не зафіксовано жодної такої публікації, – констатує Роман Шостак.
Просимо взяти до уваги!
Результати моніторингу друкованих засобів масової інформації є оцінними судженнями відповідно до статті 47-1 Закону України «Про інформацію» і не мають офіційного характеру.
Наявність ознак порушення журналістських стандартів або ознак прихованої реклами в матеріалі не може бути трактована як доказ отримання редакцією або журналістом майнової чи іншої винагороди за вчинення такого порушення.
