На запитання відповідає медіа-юрист проектів Тернопільського прес-клубу Ігор ФЕДОРЕНКО. В продовження двох попередніх частин консультації стосовно використання інформації з Інтернету, зупинимося сьогодні на поширенні інформації про неповнолітніх. Використовуючи таку інформацію, передусім необхідно дотримуватися приписів чинного законодавства України щодо поширення інформації, яка стосується дітей. Крім вже згаданих у попередніх частинах статей 24, 32 Конституції України та 301, 303, 306 Цивільного кодексу України, слід керуватися наступними нормами:
- статтями 30, 31, 32, 242 Цивільного кодексу України, які регламентують питання цивільної дієздатності дитини та визначають, хто є законними представниками своїх малолітніх та неповнолітніх дітей. Визначають, які дії неповнолітня дитина може вчиняти виключно за згодою батьків або інших законних представників;
- статтею 6 Сімейного кодексу України, яка визначає правовий статус дитини;
- статтею 3 Закону України «Про друковані засоби масової інформації (пресу) в Україні»;
- статтею 11 Закону України «Про інформацію»;
- статтями 9, 10 Закону України «Про охорону дитинства»;
- статтею 6, 62 Закону України «Про телебачення і радіомовлення»;
- статтею 7 Закону України «Про захист суспільної моралі».
Також в своїй діяльності ЗМІ повинні враховувати:
Конвенцію ООН про права дитини
- Директиву ЄС про аудіовізуальні медіа послуги;
- Керівні принципи ООН з питань правосуддя у справах, пов’язаних із участю дітей-жертв та свідків злочинів;
- Керівні принципи Комітету міністрів Ради Європи щодо правосуддя, дружнього до дітей.
Розголошення персональної інформації про дитину є порушенням чинного законодавства України, оскільки така інформація не є суспільно значущою та не є предметом громадського інтересу. Право дитини на її захист переважає право суспільства отримати таку інформацію.
Публікація інформації про дитину, як виключення, може мати місце, коли ця особа привертає громадську увагу через свою публічну діяльність, наприклад, спортивні досягнення. Також у виключних випадках збирання та оприлюднення інформації приватного життя дитини можливе, якщо це необхідно для журналістських розслідувань фактів та подій, учасниками яких є публічні особи. Уся інформація, що може зашкодити фізичному та емоційному стану й гідності дитини, її зображення та персональні дані повинні бути приховані. Оприлюднена інформація про дитину не повинна виходити за межі необхідного.
У випадку правопорушень, учасниками яких є неповнолітні особи, інформація, що публікується, не повинна давати можливості встановити особу дитини, незалежно від того, чи ця дитина жертва, чи правопорушник або свідок. Інформація про порушення, вчинені в неповнолітньому віці, не повинні бути оприлюднені в подальшому, незважаючи на досягнення повноліття.
Необхідно пам’ятати, що публікація будь-якої інформації про дитину можлива лише за згоди батьків або інших законних представників дитини. Згода дідуся, бабусі або братів, сестер тощо, можлива, тільки якщо саме ця особа є законним представником дитини.
Консультації надаються в рамках виконання проекту Тернопільського прес-клубу «Сприяння медіа реформам та розвитку регіональної журналістики» за підтримки «Медійної програми в Україні», що фінансується Агентством США з міжнародного розвитку (USAID) і виконується міжнародною організацією Internews.
Запитання можна попередньо надсилати на таку електронну адресу – [email protected]
