Для захищеного спілкування викривачів з тими, хто проводить антикорупційні розслідування, група ентузіастів з Таллінського технічного університету створила платформу «Хабардокс».
Кожен, кому відомі факти корупційної діяльності котрогось з чиновників чи депутатів, може надіслати їх журналісту-розслідувачу або іншій особі, яка зареєстрована тут як розслідувач. При цьому, ніхто й ніколи не зможе відстежити, хто надав ці факти. Тобто інформатор залишиться анонімним. Про це сьогодні, 16 грудня, під час прес-конференції на тему «Цифрова безпека у боротьбі з корупцією: як журналістам та викривачам захистити себе?», яка відбулася у Львівському прес-клубі, повідомив директор програми «Демократичний процес та належне врядування» Українського інституту публічної політики Ігор Шевляков.За його словами, «Хабардокс» працює з лютого цього року. Розслідувачам, щоби зареєструватися, потрібно надати дані про свою особу і про свій досвід розслідувань. – Крім того, ми перевіряємо цю інформацію, ми звертаємося до них, щоби впевнитися, чи дійсно є така людина, – каже він. А ось тим, хто повідомляє про факти корупції, потрібно тільки натиснути на кнопку «Надати докази корупції». При цьому повідомлення будуть зашифровані, данні зберігаються на віртуальних машинах. Мережа дата-центрів розташована за межами України і далеко від Кремля (Амстердам, Сан-Франциско, Нью Йорк, Лондон і Сінгапур). Тому навіть адміністратори сайту не мають можливості відстежити данні інформатора. – В Україні ми не знаємо жодного випадку, щоби завдяки викривальним фактам, опублікованим у ЗМІ, когось було притягнуто до відповідальності або хоча би звільнено з роботи. Виглядає на те, що ризик для корупціонерів – незначний. Тому вони і не переймалися досі, чи буде розслідування, чи ні, адже завжди вони могли домовитися з прокуратурою та міліцією, – каже Ігор Шевляков.Також, за його словами, в Україні є брак довіри до правоохоронної системи. Повідомлення до міліції чи прокуратури, переважно, не давали ніякого результату, а в окремих випадках ті, хто повідомили, мали певні проблеми. Щоправда, тільки психологічного характеру – словесні погрози та судові позови. – Зате в Індонезії, завдяки роботі комісії з боротьби з корупцією, за останні сім років до в’язниці відправлено понад 50 депутатів парламенту, 11 міністрів, голову нацбанку, голову конституційного суду та інших високопосадовців. При цьому, сто відсотків успішних справ комісії з боротьби з корупцією починалися з того, що хтось надавав інформацію, – каже він. Зараз під тиском громадськості та міжнародних партнерів, антикорупційна політика в державі змінюється, завершується створення антикорупційних органів. – Це дає можливість сподіватися, що корупціонерів будуть притягати до відповідальності. І вони спробують протидіяти цим ви криттям. Вони будуть впливати на розслідувачів, намагатися перехопити та знищити інформацію, – каже Ігор Шевляков.Саме тому він пропонує вже користуватися ресурсом «Хабардокс», аби корупціонери не мали жодних шансів виявити, хто ж повідомляє у ЗМІ та антикорупційні органи факти про їхню корупцію. Як інформатор може надати факти корупції через «Хабардокс». 1.Зайти на сайт https://www.xabardocs.org/.2. Завантажити браузер Tor.3. Уцьому браузері зайти на адресу «Хабардокс».4. Натиснути на кнопку «Надати свідчення».5. Обрати розслідувача, якому призначена інформація.6. Завантажити компрометуючі файли.7. Надіслати матеріали.8. Отримати персональний ключ, за яким можна буде потім відстежити, чи прочитав розслідувач листа і чи є якісь запитання від нього.
