Попри те, що розповсюджують інформацію, що після війни у військовослужбовців буде багато психічних розладів і мало чи не 90% будуть хворими, все це – неправда.
– 90 % – це люди, які можуть мати симптоми до тижня часу після трагічних подій. Потім симптоми спадають. 60 % можуть зберігатися до місяця. І після місяця 25-30% можуть сформувати посттравматичний стресовий розлад. Цей розлад не мають люди, які повертаються відразу з бойових дій. Вони можуть мати гострі стани. А розлад можна діагностувати тільки через місяць, – стверджує волонтер.
За її словами, також слід пам’ятати, що людський організм має свої ресурси і впорується з травмою.
– Це не означає, що треба всім бігти до психолога. Потрібно дати людині самій впоратися. І тільки коли вона сама не впорається, то йти до психолога. Але не стидатися йти. Це – нормальна реакція людини на події. Просто, часами, буває сильна амплітуда, – каже Оксана Наконечна.
Водночас її колега з Краматорська зауважив, що більшість бійців на лінії фронту просто топлять свої проблеми в алкоголі.
– У нас багато НП відбувається тому, що багато бійців зловживають алкоголем. Вони замість того, щоби поспілкуватися з психологом, намагаються це заховати за спиртним. У Констянтинівці це відбувається дуже часто, таких хлопців закривають на гаупвахтах, – стверджує волонтер, представник громадської організації «Дельфін» Володимир Лаврик.
А за словами начальника відділу департаменту охорони здоров’я Львівської ОДА Андрія Голдуна, військовослужбовці, які приїжджають з зони АТО у відпустку, рідко звертаються у цивільні заклади охорони здоров’я. Але якщо звертаються, то в разі потреби їх госпіталізіовують у військово-медичний клінічний центр західного регіону.
