Громадські організації для міста – це ті структури, які дозволяють зекономити ресурси. Громадські організації набагато краще знають ті питання, які дуже часто не зауважує міська влада. І дуже часто самі пропонують рішення.
– Більше того, рішення, які пропонує громадськість, – професійні і набагато дешевші, ніж якби міська рада створювала окремий орган, виплачувала би зарплату і витрачала інші ресурси, – каже він.
За його словами, у Львові був напрацьований, спільно з науковцями та громадськими активістами, статут міста, де було регламентовано залучення громадян до участі у місцевому самоврядуванні.
– Цей статут був прийнятий міською радою. Проте так сталося, що М М Міністерство юстиції його не зареєструвало. І зараз тривають судові процеси стосовно того, чи буде він зареєстрований, чи ні, – каже він.
За словами голови Асоціації сприяння самоорганізації населення, директора Одеського інституту соціальних технологій Андрій Крупника, влада має три причини, щоб хотіти співпрацювати з громадкістю.
Перша – створення публічної легітимності влади в очах громадкості.
– У нас національна ідея сьогодні – ідея загальної недовіри до влади. І на цьому ми програємо. Бо коли їдеш за кордон, то там з повагою та пієтетом ставляться до влади. Щоби люди вважали, що влада їхня, а не ворожа, треба демонструвати бажання слухати і чути, – каже він.
Друга причина – соціальна адекватність влади.
– Сьогодні – багато фахівців, які вважають, що вони все знають. Хоча, насправді, в них приблизна уява про те, що треба. Вони вважають, що роблять гарну справу. І увесь час не можуть зрозуміти, чого ж народ незадоволений якийсь. На їхню думку, нездалий народ їм трапився, – каже Андрій Крупник.
Третя причина, на його думку, спільна солідарна відповідальність за стан справ.
