Депутати Верховної Ради нерівномірно використовують такий інструмент своєї роботи, як депутатський запит. Упродовж роботи VІ скликання парламенту левову частку запитів подала невелика кількість депутатів.
Про це сьогодні повідомив керівник моніторингово-аналітичної групи «Цифра» Назар Бойко під час прес-конференції на тему: «Депутатський запит як інструмент парламентського контролю. Статистика, аналіз, порівняння активності депутатів Верховної Ради VI-го скликання в контексті депутатських запитів».
Як показали результати дослідження, загалом упродовж роботи Верховної Ради VІ скликання було подано понад 10 тис. депутатських запитів. Від Партії регіонів – 2844, від БЮТу – 2659, від НУНС – 1994, від КПУ – 1345 і від Блоку Литвина – 1211.
Однак, за словами експерта, ці дані потребують більш глибокої інтерпретації, оскільки найбільше унікальних індивідуальних запитів подали саме менші фракції, тоді як, наприклад, у ПР 1604 запитів були колективними.
Також експерти розділили всі запити на соціальні і політичні. Загалом соціальних депутатських запитів було внесено у 12 разів більше, ніж політичних. При чому політичні запити подавали більше опозиційні партії, що, очевидно, пов’язано з ув’язненням їхніх політичних лідерів.
Помітний нерівномірний розподіл тематики запитів по регіонах. Так, місто Київ та Київська область найбільше представлені у запитах. Достатньо представленими є також Одеська, Чернігівська, Львівська області. Найменше у депутатських запитах відображено проблем, які стосувалися Сумської, Херсонської, Вінницької, Закарпатської, Хмельницької областей.
«Ми очікуємо, що у новій Верховній Раді ситуація мала би змінитися, адже частина депутатів обиралася по мажоритарних округах і вони, відповідно, повинні мати тісніший зв’язок зі своїми регіонами», – зазначив аналітик моніторингово-аналітичної групи «Цифра» Михайло Бойко.
Також експерти виділили десятку найактивніших депутатів Верховної Ради, які подали найбільше запитів. Зокрема, це Е. Прутнік (ПР, 527 запитів), Ю. Кармазін («Наша Україна», 471 запит), В. Бондик (ПР, 279 запитів), О. Плотніков (ПР, 267), Ю. Литвин (Блок Литвина, 261 запитів), Є. Царьков (КПУ, 241 запит), С. Гордієнко (КПУ, 232 запити), О. Чорноволенко («Наша Україна», 196 запитів), В. Яворівський (БЮТ, 150 запитів), В. Дем’янчук (КПУ, 140 запитів).
«Десять найактивніших депутатів подали 27,4% від загальної кількості запитів», – повідомив аналітик моніторингово-аналітичної групи «Цифра» Тарас Фітьо.
Також є депутати, які за всі десять сесій не подали жодного запиту або подали до п’яти запитів. Найбільше таких депутатів виявилось у ПР – 137 та БЮТ – 62. Загалом у всіх парламентських фракціях їх є 239.
Як видно з результатів дослідження, особливо активними народні обранці стають з наближенням виборів. За словами Назара Бойка, вони зафіксували два сплески подання великої кількості запитів – перед місцевими виборами, а потім уже ближче до кінця каденції, коли депутати, очевидно, також відчули близькість виборів.
Водночас експерт зазначив, що наразі немає механізму як перевірити результативність цих запитів і те, яку відповідь отримали нардепи на той чи інший запит, тому доводиться оцінювати активність їхньої роботи за такими кількісними показниками.
