Львівський прес-клуб у рамках проекту «У-Медіа» міжнародної громадської організації «Інтерньюз Нетворк» з 17 до 23 вересня 2012 року моніторив шість друкованих видань у Львівській області – «Високий замок», «Експрес», «Львівська пошта», «Львівська газета», «Ратуша», «ZIK» і дві інформаційні агенції – «ZIK» і «Zaxid.net».
У серпні експерти оцінили 119 матеріалів у шести друкованих ЗМІ і 68 – у двох інформаційних агенціях (електронні ЗМІ). Нагадаємо, що для аналізу експерти відбирали суспільно важливі матеріали і відкидали такі, що марковані як «реклама» і «на правах реклами», інтерв’ю, короткі інформаційні повідомлення, замальовки, світські новини, фотофакти, спортивні матеріали, прогнози, передбачення.
У вересні відсоток неналежно маркованих матеріалів у львівських друкованих виданнях до всіх оцінених матеріалів зменшився – до 7, 56%, порівняно з серпнем, коли він сягнув позначки 10 % (для порівняння, у травні – 8,91%, у червні – 7,77, у липні – 7,34% ). Як і попереднього місяця, експерти не виявили жодного неналежно маркованого матеріалу лише в двох газетах. Але тоді це були «Експрес» і «Львівська газета», а цього разу – «Ратуша» і «Львівська газета». Тобто, два місяці поспіль у «Львівській газеті» не зафіксовано жодного неналежно маркованого матеріалу.
Нагадаємо, що стрибок матеріалів з ознаками замовності відбувся у серпні: їх відсоток, порівняно з липнем, збільшився вдвічі – з 11,01% до 21,82% від загальної кількості проаналізованих матеріалів (у червні – 9,71%, у травні – 12,87%). У вересні в шести друкованих виданнях показник матеріалів з ознаками замовності залишається стабільно високим і становить 21,01%.
Найбільше матеріалів із ознаками замовності, як і попереднього місяця, розмістила «Львівська газета» – 47,37% з 19-ти оцінених матеріалів (у серпні – 61,11% – з 18-ти оцінених матеріалів), на другій позиції знову – газета «ZIK» – 34,78% з 23-ьох оцінених матеріалів (серпень – 33,33% з 18-ти оцінених), на третій – «Ратуша» – 16,67% з 18-ти оцінених матеріалів (у серпні в цій газеті не було зафіксовано жодного матеріалу з ознаками замовності), на четвертій – «Експрес» – 11, 76% з 17-ти матеріалів (серпень – 5,56% з 18-ти оцінених), на п’ятій – «Львівська пошта» – 10% з 20 оцінених (серпень – 13,33% з 15-ти оцінених). Найкращий результат у «Високого замку» – 4,55% з 22-ох оцінених матеріалів (серпень – 15,38% з 26-ти оцінених). В усіх виданнях виявлено лише два матеріали з ознаками комерційної замовності, решта – з ознаками політичної.
Відсоток матеріалів із ознаками замовності в інформагенціях «ZIK» і «Zaxid.net» майже олнаковий і становить відповідно 38,24% (травень – 9,52%, червень – 17,39%, липень – 18,18%, серпень – 28,57%) і 35,29% (травень – 14,59%, червень – 26,09%, липень – 27,27%, серпень – 5,71%) до всіх оцінених матеріалів (загалом – по 34 матеріали). В інформагенціях, на відміну від друкованих видань, не зафіксовано жодного неналежно маркованого матеріалу. Цю, характерну впродовж останніх п’яти місяців, тенденцію для електронних ЗМІ було порушено лише двічі: у серпні – «Zaxid.net» (2,86% неналежно маркованих матеріалів), у червні – 6,52% – спільний результат обидвох агенцій.
Моніторинг дотримання журналістських стандартів традиційно відбувався за шістьма критеріями – баланс думок/точок зору, оперативність, достовірність, відокремлення фактів від коментарів, точність, повнота поданих фактів.
За дотриманням журналістських стандартів друковані ЗМІ Львівщини у вересні майже повторили серпневі показники – 3,83 бала з 6 можливих (серпень– 3,6 бала). Найліпше журналістських стандартів у вересні дотримувалися у «Високому замку» – 4,47 бала (травень – 3,53, червень – 4,75, липень – 4,88, серпень – 3,23 бала ). На другій позиції за дотриманням журналістських стандартів – «Ратуша» – 4,33 (травень – 3,53, червень – 5,08, липень – 5,13, серпень – 4,57); на третій – «Львівська пошта» – 3,83 (травень – 3,67, червень – 4,54, липень – 4,93, серпень – 4,31); на четвертій – «ZIK» – 3,70 (травень – 4,13, червень – 4,79, липень – 5,02, серпень – 3,28 бала), на п’ятій – «Експрес» – 3,56 – (травень – 4,33, червень – 5, липень – 4,88, серпень – 3,72 бала), на шостій – «Львівська газета» – 3,11 (травень – 3.55, червень – 4,38, липень – 4,93, серпень – 2,5 бала).
У серпні найвищий середній бал – 0,82 (з 1 можливого) львівські друковані ЗМІ отримали за «достовірність (посилання на джерела)». Але він був нижчим, ніж у липні ( 0,93) та серпні (0,9). «Точність» оцінена у 0,78 (липень – 0,9, серпень – 0,75); «відокремлення фактів від коментарів» – у 0,74 (липень – 0,88, серпень – 0,58), «оперативність» – у 0,58 (липень – 0,80, серпень – 0,53), «повнота фактів» – у 0,50 (липень – 0,74, серпень – 0,36) , «баланс думок» – у 0,42 (липень – 0,72, серпень – 0,47).
В електронних ЗМІ Львівщини середній бал дотримання журналістських стандартів припинив падіння, яке експерти спостерігали упродовж кількох попередніх місяців і зупинився на позначці 3,71. Нагадаємо, що в травні цей показник становив 4,19 бала, у червні – 4,46, у липні – 4,02, у серпні – 3,57.
Дотримання журналістських стандартів інформагенціями «ZIK» та «Zaxid.net» становить відповідно 3,48 бала (серпень – 3,23, липень – 4,68,) та 3,94 бала (серпень – 3,91, липень – 4,14,). Інформагенції, як і в попередні місяці, найліпше витримують стандарт «достовірності (посилання на джерела)» – 0,88 (серпень – 0,93, липень – 0,89, червень – 0,87). За «оперативність» виставлена оцінка 0,73 (серпень – 0,67, липень – 0,77, червень – 0,83), за «відокремлення фактів від коментарів» – 0,70 (серпень – 0,63, липень – 0,86, червень – 0,8), за «точність» – 0,69 (серпень – 0,77, липень – 0,82, червень – 0,8). Два останні місця з однаковими балами – 0,36 в рейтингу дотримання журналістських стандартів посідають «баланс думок» (серпень – 0,30, липень – 0,43, червень – 0,57) та «повнота фактів» – (серпень – 0,27 липень – 0,64, червень – 0,59).
– Щоразу ми окремо оцінюємо кількість матеріалів – із ознаками замовності і неналежно маркованих. А який вигляд має «турнірна таблиця» вересня, якщо – вперше за час моніторингів – підсумувати цих два показники? Результат цікавий: лідери тримаються в пелотоні – «Ратуша» – 16,67%, «Експрес» – 17,64%, «Високий замок» – 18,19%, «Львівська пошта» – 20%, а два аутсайдери відстають відчутно – «Львівська газета» – 47,37% та ZIK – 47,82%. Чи можна на підставі цих цифр говорити про тенденцію, тим паче стійку? Для цього варто простежити її у наступних місяцях. А зараз зробимо ще одну дію – зазначимо в дужках оцінку за дотриманням журналістських стандартів: «Ратуша» – 16,67% (4,33), «Експрес» – 17,64% (3,56), «Високий замок» – 18,19% (4,47), «Львівська пошта» – 20% (3,83), «Львівська газета» – 47,37% (3,11), ZIK – 47,82% (3,7). Співвідношення оцінки стандартів до відсотка замовних і неналежно маркованих матеріалів дасть нам новий коефіцієнт, який поки що не має назви, але, мабуть, чи не найточніше відображає рівень якості матеріалів у ЗМІ. Бо чим вищий бал стандартів і менший відсоток замовності-немаркованості, тим більший цей коефіцієнт. Ось він у вересні: «Ратуша» – 0,25, «Високий замок» – 0,24, «Експрес» – 0,20, «Львівська пошта» – 0,19, ZIK – 0,07, «Львівська газета» – 0,065. У вирахуванні цього коефіцієнта є тільки один видимий недолік: якщо відсоток матеріалів із ознаками замовності і неналежно маркованих у ЗМІ дорівнюватиме нулю. Бо за правилами арифметики таке ділення на нуль заборонене, – зазначив керівник медіа-проектів ЛОГО «Львівський прес-клуб» Роман Шостак, який здійснював моніторинг.
У серпні львівські експерти моніторили також ЗМІ Вінницької області: друковані видання – «Реал», «33-й канал», «РІA», «Місто», «Вінничина», «ГПУ» та електронні ЗМІ – «Вінничина-інфо» та «Майвін».
– У вересні відсоток матеріалів з ознаками замовності в газетах Вінниці становив близько 30%, зокрема одна з найпопулярніших газет регіону – «33 канал» – наполовину складається з замовних матеріалів. Відчутно кращою є ситуація в інтернет-виданнях. Головними ймовірними замовниками «джинси» є кандидати в депутати в мажоритарних округах: майже не поширено цивілізоване маркування політично-агітаційних матеріалів. Матеріали з ознаками замовності відрізняються низькою якістю та відверто хвалебним, агітаційним характером (наприклад, про одного з кандидатів повідомляють, що він «виконав виборчу програму до виборів»). Натомість, якщо винести матеріали з порушеннями стандартів, які можуть свідчити про замовний характер, за дужки, то рівень дотримання професійних стандартів інформаційної журналістики у вінницьких газетах є вищим за середній – понад 4 бали. Характерною відмінністю ситуації у вінницьких ЗМІ є порівняно нижчий рівень дотримання стандартів (попри те, що «джинси» там значно менше) в онлайн-виданнях порівнянно з друкованими виданнями, – зазначив викладач Українського католицького університету, експерт Отар Довженко.
Просимо взяти до уваги!
Результати моніторингу друкованих засобів масової інформації є оцінними судженнями відповідно до статті 47-1 Закону України «Про інформацію» і не мають офіційного характеру.
Наявність ознак порушення журналістських стандартів або ознак прихованої реклами в матеріалі не може розглядатися як доказ отримання редакцією або журналістом майнової чи іншої винагороди за вчинення такого порушення.
