9 червня 2023 року у Львові було проведено засідання круглого столу на тему «Стань на варті свого серця: зниження поширеності поведінкових факторів ризику серцево-судинних захворювань». Організаторами події виступили державна установа «Львівський обласний центр контролю та профілактики хвороб Міністерства охорони здоров’я України» та громадська організація «Життя» за партнерської підтримки Україно-швейцарського проєкту «Діємо для здоров’я» та державної установи «Центр громадського здоров’я Міністерства охорони здоров’я України».
Мета заходу — активізувати роботу у Львівській області з попередження й зниження поширеності поведінкових факторів ризику серцево-судинних захворювань (далі — ССЗ) завдяки об’єднанню зусиль фахівців закладів охорони здоров’я всіх рівнів та інших зацікавлених сторін. Адже запобігати серцево-судинним хворобам легше та дешевше, ніж лікувати.
Неінфекційні захворювання (далі — НІЗ) є причиною 91% загальної смертності в Україні та впливають на рівень середньої тривалості життя у нашій державі, який становить 72 роки — у середньому 66,3 року в чоловіків та 76,3 року в жінок.
Найбільш поширеними серед НІЗ є серцево-судинні захворювання — саме вони є причиною 65-67% усіх смертей в Україні. Серед ССЗ, що спричиняють смерті, зокрема й передчасні, найпоширенішою є ішемічна хвороба серця — близько 7 із 10 смертей від причин цього класу і майже 2/3 смертей від ССЗ в інтервалі віку від 30 до 70 років. Кожен 5-ий випадок смерті спричинений цереброваскулярними хворобами (ЦВХ).
Поведінковими факторами ризику ССЗ є тютюнокуріння, вживання алкоголю, нездорове харчування та недостатня фізична активність. Комплексне дослідження STEPS, проведене у 2019 році, виявило досить високу поширеність цих факторів ризику серед українців.
Так, у 2019 році третина населення у віці 18–69 років в Україні були курцями тютюну, близько 55,6% населення України — активними споживачами алкоголю, а кожна 5-та особа з опитаних вживала шість і більше доз алкоголю за один раз. Також українці вживали втричі менше від рекомендованої кількості овочів та фруктів (рекомендація ВООЗ — 400 г на добу), а середнє споживання солі становило 12,6 г на добу, що більш ніж вдвічі перевищувало рекомендовану норму (5 г), тоді як лише 13% опитаних споживали сіль у межах норми.
«Більшість людей починають слідкувати за своїм здоров’ям тоді, коли її дійсно почне щось турбувати. Саме тоді, і не без допомоги лікаря, пацієнт починає задумуватися та переналаштовувати себе на здоровий спосіб життя. Вживання більшої кількості овочів та фруктів, відмова від куріння та алкоголю, та збільшення фізичної активності особливо для тих, хто працює в офісі, суттєво знизять ризик розвитку серцево-судинних захворювань», — підкреслила Анна Ярмола, голова комісії з питань охорони здоров’я та материнства Львівської ОВА.
Дослідження обізнаності, ставлення та поведінки щодо неінфекційних захворювань в Україні (KAPB)[1], проведене у 2022 році, вказало на недостатню обізнаність населення про фактори ризику ССЗ. Так, найбільш згадуваною причиною розвитку ССЗ є стрес — цю причину назвали 48% опитаних. Далі за частотою згадування йдуть нездорове харчування (40%), тютюнопаління (31%), малорухливий спосіб життя (28%) і вживання алкоголю (24%). Разом з цим, респонденти повідомили, що головними чинниками мотивації пройти обстеження щодо ССЗ є рекомендації й підтримка родини, проведення оглядів на робочому місці, нагадування від сімейного лікаря, а не самостійне рішення.
«Серед наших ключових завдань — зниження поширеності факторів ризику серцево-судинних захворювань. В цьому можуть допомогти інформаційні кампанії щодо шкоди алкоголю та тютюну, розбудова спортивної інфраструктуру, для мотивації молоді займатися спортом», — наголосила Христина Замула, голова Львівської районної військової адміністрації.
Як свідчить дослідження KAPB-2022[2], лікарі первинної медичної допомоги відіграють все більш важливу роль щодо запобігання НІЗ, а очікування до них як до чинника, який спонукатиме до підтримки здорового способу життя, невпинно зростають. Так, протягом 2022 року сімейного лікаря відвідали 67% опитаних, тоді як у 2021 році цей показник сягав 55%. Зважаючи на зростання авторитетності сімейних лікарів, виникає необхідність надання лікарями фахових консультацій стосовно факторів ризику ССЗ, а також використання шкали SCORE (Systematic Coronary Risk Evaluation), що дозволяє дієво провести стратифікацію пацієнтів за рівнем ризику розвитку ССЗ.
«Наразі існує необхідність в інформуванні широких верств населення щодо поведінкових факторів ризику серцево-судинних захворювань. Промоція спрямована на усунення або зменшення нездорових звичок і поведінки: вживання тютюну та алкоголю, нездорове харчування, недостатня фізична активність сприятиме зниженню рівня загальної смертності від інфаркту, інсульту та інших захворювань», — підсумувала Наталія Іванченко, генеральний директор ДУ «Львівський ОЦКПХ МОЗ»
У 2023 р. зусиллями громадськості у партнерстві з Центром громадського здоров’я МОЗ України та за підтримки Україно-швейцарського проєкту «Діємо для здоровʼя» відбудеться інформаційна кампанія, спрямована на підвищення обізнаності населення, зокрема чоловіків середнього віку (як найвразливішої групи), щодо факторів ризику ССЗ та поширення здорових моделей поведінки. Задля якнайвищої ефективності кампанії важливо досягнути плідної співпраці між державними органами, закладами первинної медичної допомоги та громадськістю.
За підсумками обговорення підходів до попередження поведінкових факторів ризику розвитку серцево-судинних захворювань учасники круглого столу підтримали резолюцію, де визнають, що роль центру контролю та профілактики хвороб у співпраці із первинною медичною допомогою є визначальною у запобіганні ризиковим факторам. А здорове харчування, фізична активність, відмова від шкідливих залежностей суттєво знижують ризик виникнення, розвитку та наслідків прогресування ССЗ.
Для контактної інформації: Анастасія Бонковська, координаторка проєкту ГО «Життя». [email protected], (050-293-39-97)
Посилання на резолюцію: https://center-life.org/wp-content/uploads/2023/06/Rezoliutsiia-kruhloho-stolu-0906.2023.pdf
