Міський голова Львова Андрій Садовий не зацікавлений у демонтажі Монумента бойової слави радянських збройних сил у Львові. Інакше цей монумент був би давно знесений.
Про це сьогодні, 10 липня, під час прес-конференції на тему: «Чому Львівська міська рада перешкоджає демонтажу Монумента
слави», яка відбулася у Львівському прес-клубі, заявив депутат VI скликання Львівської обласної ради, голова Франківського районного осередку Спілки політв’язнів України Юрій Зірченко.
Він нагадав, що торік десять громадських організацій Львівщини звернулися до голови облради Олега Синютки, міського голови Андрія Садового та директора Українського інституту національної пам’яті Володимира Вятровича з зауваженням про неналежне виконання Закону про заборону використання та пропаганду комуністичної символіки. Проте аж цього року на вимогу Ігоря Калинця міська влада створила комісію, яка розглядає доцільність демонтажу вищезгаданого монументу.
Активісти, які вимагають його знесення, підняли документи з архіву і доводять, що монумент був споруджений для того, аби пропагувати комуністичний режим.
– У рішенні про спорудження вказано, що спорудження пам’ятника буде свідчити про безмежну відданість комуністичній партії. Отже, згідно з п.6 прикінцевих положень Закону про заборону використання та пропаганду комуністичної символіки, його мали знести впродовж півроку після прийняття закону. А закон став чинним ще в 2015 році, – нагадав Юрій Зірченко.
Натомість у Львові дотепер проводять засідання комісії, яка шукає способи, аби його зберегти.
– У 2012 році представник Садового в суді заявив, що міська влада проти демонтажу цієї ворожої мітки у нашому Львові, – каже голова Франківського районного осередку Спілки політв’язнів України.
Активістів обурило, що минулого тижня, 6 липня, відбулося друге засідання комісії, яка би вже мала надати свої пропозиції щодо монтажу. А пропозицій все ще немає.
Натомість активісти запропонували знести вищезгаданий монумент та встановити на його місці Меморіал пошани захисникам України в боротьбі з російським агресором.
– Комісія обласної ради підготувала відповідне звернення, а депутати Львівської облради проголосували звернення щодо демонтажу монументу та встановлення меморіалу пошани, – розповіла голова ініціативної групи з демонтажу Монумента бойової слави радянських збройних сил у Львові Любов Смага.
За її словами, міська влада всіма силами намагається обстояти той монумент.
– Створюють якісь кишенькові комісії зі зручними людьми, які проголосують так, як треба. Навіть пропонують українізувати той монумент: чобіт переробити на берц, на жінку наліпити вінок. Але ми на таке не погоджуємося. Ми не відступимо, аж поки його не знесуть, – обіцяє Любов Смага.
Молодший науковий співробітник НДІ українознавства (Київ) Михайло Галущак зауважив, що зараз військові дії в Україні відбуваються там, де стояли пам’ятники Леніну. А де їх немає – там не стріляють.
– На території Львівщини є багато пам’ятників, які маркують нашу територію як радянську. Наприклад, в Бродах є пам’ятник Кутузову, який у 2014 люди знесли, але міська влада перенесла його у військову частину льотчиків. І він там чогось стоїть. Натомість росіяни, коли анексували Крим, то перший пам’ятник, який знесли, це був пам’ятник Сагайдачному. У 2008 році його там встановили як символ того, що Сагайдачний дійшов до Москви і мало чи не зруйнував її, – нагадав історик.
Учасник бойових дій добровольчого батальйону ОУН Антон Петрівський попередив, що монумент у будь-якому випадку буде демонтованим.
– Ми даємо владі шанс це зробити цивілізовано, без масових заворушень та інших непотрібних речей, – застеріг він.
На його думку, волання міської влади про те, що на демонтаж немає грошей, це – тільки відмазки.
– Думаю, що у Львові знайдеться достатньо заможних людей, які оплатять цю роботу. Хай тільки влада прийме рішення, нарешті. «Ватніки» також говорять, що демонтаж створить «картинку для Кремля». То я вам відповім: кожен вбитий сєпар – це теж картинка для Кремля. А на заяви про те, що цей монумент – це частина нашої історії, то скажу, що ракова пухлина – це теж частина організму, але її вирізають, – наполягає учасник бойових дій Антон Петрівський.
Тому активісти вимагають від депутатів міської ради прийняти рішення про демонтаж монументу. А від міськвиконкому – виконати це рішення.