Експертна група Львівського прес-клубу у червні 2019 року проаналізувала матеріали десятьох медіа регіону – по п’ять друкованих і електронних видань (газети «Експрес», «Високий замок», «Ратуша», «Львівська пошта», «Вісті миколаївські» та сайти інформаційних агенцій «Zaxid.net», «ZIK», «Гал-інфо», «Львівський портал», «Вголос»). Загальна кількість проаналізованих матеріалів – 1784 (145 – у друкованих ЗМІ, 1639 – в онлайн-ЗМІ).
У червні в журналістських публікаціях друкованих ЗМІ жінки як експертки з’являлися у 41% випадків, що на 9% частіше, ніж у квітні 2019 року. Значно нижчий відсотковий показник присутності героїнь у публікаціях – 29 %. Однак, порівнянно з квітнем, жінок у ролі героїнь збільшилось на 4%. Одним із чинників, який, вважаємо, вплинув на підвищення уваги до жінок-експерток й залучення жінок-героїнь, є позачергові парламентські вибори-2019, у яких, на відміну від виборів президента України, беруть участь значно більша кількість жінок – громадських діячок, активісток, волонтерок і чинних політикинь.
Найчастіше (порівняно з чоловіками) жінки коментували теми, пов’язані зі сферами розваг (67%) та медицини (65%), дещо нижчий відсоток у публікаціях про культуру (42%) та інші теми (44%), серед яких – індустрія моди, надзвичайні ситуації, де жінки займають посаду речниці, ведення домашнього господарства тощо. Рівнозначно думка жінок цікавила у рубриках політики та освіти/науки (відповідно до кожної 29%). Лише у 10% випадків жінки коментували теми економіки та бізнесу. Абсолютно не представлені жінки у ролі експерток в темах спорту, війни та волонтерства (0%).
Щодо жінок-героїнь, то у 100% вони присутні у матеріалах про освіту/науку та волонтерство. Також доволі часто про жінок писали, висвітлюючи тему медицини (57%), розважальної індустрії (43%). Значно нижчі відсоткові показники зауважено у публікаціях про культуру (32%), політику (27%), громадсько-суспільні та правові теми (27%) та спорту (23%). У темах економіки-бізнесу та війни в друкованих виданнях жінки як героїні не представлені (0%).
У співвідношенні жінки-чоловіки у ролі експерток/експертів чоловіки все ж лідирують. Значний дисбаланс зафіксовіано у газеті “Ратуша” (4,3 раза на користь чоловіків). У 2 рази частіше чоловіки як експерти виступали у газеті “Львівська пошта”. В інших друкованих виданнях пропорції в середньому 1,3:1 – “Вісті миколаївські” – 1,6, “Високий Замок” – 1,3, “Експрес” – 1,1.
У львівських інтернет-виданнях, відсоток експерток і героїнь порівняно з квітнем помітно зріс: по 30% у червні і 20%, 18% у квітні. У ролі екперток жінки повністю лідирують в темі волонтерства (100%). Також часто думку жінок запитували, пишучи про освіту (54%), медицину (45%), культуру (37%), економіку/бізнесу (33%), менше – про політику та розваги (по 25%), на інші теми (24%). Знову ж невисокі (однак, більші, ніж у друкованих виданнях) показники у матеріалах на спортивну та воєнну тематики (відповідно, 17% і 14%).
Найвищий показник присутності у журналістських публікаціях жінок як героїнь простежується у розважальній (86%) та медичній (50%) тематиках, найнижчий – у темах освіти/науки та війни (по 8%).
Однозначно, у львівських інтернет-виданнях першість у експертних оцінках, і як герої матеріалів, отримують чоловіки. Лідером дисбалансу серед експерток/експертів на користь останніх виступає інформаційне агентство “ЗІК” (більше у 3,1 раза); серед героїнь/героїв також на користь останніх пише онлайн-видання “Гал-інфо” – у 3 рази. У всіх інших інтернет-виданнях похибка на користь чоловіків як експертів, і як героїв матеріалів коливається у співвідношенні відповідно 2,2:1 (Zaxid.net – 2,7; Вголос — 2,3; Львівський портал — 2,1; Гал-інфо – 2) і 2,3:1 ( Львівський портал — 2,8; Zaxid.net — 2,5; ЗІК — 2; Вголос — 1,9).
У червні 2019 зафіксована тенденція до збільшення використання фемінітивів у публікаціях як у друкованих (79%, що на 30% більше, ніж у квітні), так і в інтернет-виданнях (62%, що на 18% більше квітневих даних). Припускаємо, що це пов’язане великою мірою із затвердженням нового правопису української мови.
Абсолюним лідером серед паперових ЗМІ в плані використання фемітивів виступає газета “Експрес” (100%). Другу і третю позиції займають газети “Високий Замок” (56%) і “Львівська Пошта” (75%). У газеті “Ратуша” зафіксовано 43 % фемінітивів, а в “Миколаївських вістях” – 80% (хоча загальна їх кількість у цьому виданні дуже незначна).
Серед інтернет-видань лідерські позиції у використанні фемінітивів утримує “Zaxid.net” (82%). Друге місце посідає “Львівський Портал” – 67 %, далі йдуть інтернет-видання “Гал-інфо” і “Вголос” (по 56%). Маскулінітиви переважають лише в ІА “ЗІК” (38 % фемінітивів).
Траплялись випадки, коли в межах одного видання, в різних публікаціях журналісти назву однієї і тієї ж посади, яку займала жінка, вживали як у жіночому, так і в чоловічому роді (наприклад, “Львівський портал”, слово директор-директорка). Але, загалом, простежується позитивна тенденція до збільшення кількості фемінітивів і в друкованих, і в інтернет-виданнях.
У червні 2019 року в матеріалах львівських ЗМІ сексизмів і стереотипів виявлено не було. Це є позитивною ознакою того, що медіа почали стежити за якісним наповненням контенту і дбати про свій імідж.
Також на платформі інтернет-видання “Zaxid.net” було зафіксовано 2 публікації на гендерну тематику: «В Британії заборонили гендерні стереотипи у рекламі» (15.06.2019); «Ватикан виступив проти права людини на вибір гендерної ідентичності» (11.06.2019).
Індекс гендерної чутливості львівських медіа у червні 2019 року складає 45%. Це – найвищий показник по Україні. Ознайомитися з даними моніторингу регіональних медіа 24 областей можна на сайті Волинського прес-клубу.
___________________
Гендерний моніторинг журналістських матеріалів регіональних видань проведений у межах проекту «Гендерночутливий простір сучасної журналістики», який реалізовується Волинським прес-клубом у партнерстві з Гендерним центром, Незалежною громадською мережею прес-клубів України за підтримки «Медійної програми в Україні», що фінансується Агентством США з міжнародного розвитку (USAID) і виконується міжнародною організацією Internews