Що страшніше для підприємців: новий проект Податкового кодексу чи неписані правила утиску на місцевому рівні?

2 вересня у Прес-клубі відбулося засідання на тему: «Що страшніше для підприємців: новий проект Податкового кодексу чи неписані правила утиску на місцевому рівні?» Його учасники – представники законодавчої влади, громадських організацій, підприємницьких кіл підсумували незалежне обговорення проекту Податкового кодексу «Від КАТу (кодексу Азарова-Тігіпка) до Кодексу змін»; розповіли, чому регіональні програми з розвитку малого та середнього бізнесу влада фінансує лише на 1%, які проблеми найбільше заважають роботі дозвільного офісу Львівської міської ради, назвали факти утиску підприємців з боку влади та контролюючих структур у Львові та Львівській області.

26 липня 2010 року Клуб підприємців Львівської області (Клуб діє в складі ЛОО ВГО «Фронт змін») відкрив незалежне обговорення проекту Податкового кодексу «Від КАТу (кодексу Азарова-Тігіпка) до Кодексу змін». «До участі в обговоренні ми запросили підприємців, експертів, громадські організації та політичні партії, – повідомив Андрій Якимів, координатор Клубу підприємців Львівської області. – Ми створили майданчик для альтернативного  обговорення кодексу в середовищі експертів, провели круглі столи, зокрема у Львові, Чернівцях, Рівному, Дніпропетровську, Полтаві, Чернігові, Донецьку та Києві. Десятки громадських організацій в усій Україні підтримали та приєдналися до нашої ініціативи. Нам вдалося в рамках всеукраїнської акції «Зупини податковий терор!» зібрати понад 1 млн. підписів проти кодексу, провести близько 200 мітингів, подати більше 250 пропозицій до другого читання, а в день голосування за проект цього Податкового кодексу в другому читанні, за підтримки кількох тисяч підприємців, – зупинити його прийняття мітингом під стінами Верховної Ради. Нашим головним завданням було – не допустити маніпуляції громадською свідомістю та прийняття антипідприємницького та антиконституційного Податкового кодексу».

– Новий варіант проекту Податкового кодексу, який влада пообіцяла запропонувати на розгляд Верховної Ради після громадського обговорення, не додає жодного оптимізму, – наголосив Ерік Парсаданян, директор ТзОВ «Галичтехносервіс». – Формалізм у підходах та «хвора» ідеологічна основа перешкоджають появі в країні якісного пропідприємницького документу, який би забезпечив поступальний розвиток української економіки.

Ігор Лисий, керівник ГО «Асоціація українських науковців «Е.Е.С.», координатор напрямку «Бюджет зростання» Уряду змін у Львівській області, вважає великою проблемою підприємництва в Україні відсутність належних умов для повноцінної реалізації підприємницької ініціативи громадян, які би мала створити держава. Передусім, це стосується нормативно-правового регулювання підприємницької діяльності. Спроба нинішньої влади вирішити цю проблему у Податковому кодексі через формалізацію стосунків між контролюючими органами і бізнесом є невдалою, оскільки в цьому документі не витримані ключові принципи цивілізованих стосунків між владою і платниками податків.

Експертна рада Уряду змін, сформована із представників громадських організацій, науковців, правників та окремих підприємців із семи регіонів України, напрацювала нову ідеологічну основу для Податкового кодексу, на базі якої були розроблені і подані представникам Кабінету Міністрів більше сотні пропозицій до урядового проекту податкової конституції. В основі цієї ідеології лежать три головні принципи: розвиток, соціальна справедливість й рівноправність та відсутність податкового тиску. На думку Ігоря Лисого, врахування цих принципів дозволить лібералізувати податки не на словах, а на ділі – через зменшення податкових ставок та удосконалення адміністрування податків, обмеження юридичних підстав для свавілля податкових органів, сприяння прозорості системи оподаткування тощо.

Зі змістом нової ідеологічної бази Податкового кодексу можна докладно ознайомитися на форумі порталу «Щоденний Львів», де паралельно з липня 2010 року тривало відкрите обговорення урядового проекту Податкового кодексу. За словами Ігоря Лисого, понад 70 зауважень і пропозицій до цього документу були виказані громадянами України: громадськими організаціями, юристами, підприємцями, адвокатами, науковцями, місцевими депутатами. Усі вони будуть опрацьовані Експертною радою Уряду змін і увійдуть до пакету пропозицій, який буде внесений ПП «Фронт змін» у вересні 2010 року на голосування у Верховну Раду.

Аналізуючи стан підприємницької діяльності в регіоні, Ерік Парсаданян зокрема зазначив, що у Львівській області зареєстровано майже 64 тис. підприємств, більше половини з яких є у Львові. Коли ж порахувати податкові платежі, які отримує обласний бюджет, то, в середньому, кожне підприємство сплачує 488 грн. в рік. Тому що значна частина з цих підприємств є збитковими і не платить податки. На початок другого кварталу 2010 року загальний збиток підприємств Львівщини (без малих, сільськогосподарських підприємств та установ, що утримуються за рахунок бюджету) склав 417,6 млн.грн., що в 3,8 разу більше, ніж за відповідний період попереднього року. Таким чином, кожне друге підприємство в області є збитковим.

Натомість місцева влада особливо не переймається підприємництвом. Серед регіональних програм, які фінансуються з місцевого бюджету, програми головного управління економіки облдержадміністрації акумулюють у 2010 році 2,4 млн. грн., що становить менше 1 % від загального фінансування регіональних програм. “Малий і середній бізнес взагалі не у фаворі влади, – зазначив Ігор. Лисий. – В області на підтримку малого і середнього підприємництва передбачено 300 тис. грн. (0,1 % бюджетних видатків), а у Львові – в 3 рази менше – 100 тис. грн. (0,18 %). Тоді як у Львові платники єдиного податку сплачують у бюджет 48,86 млн. грн., що майже в 2,4 разу більше, ніж надходження від податку на прибуток”.

Один лише промовистий факт – ставлення влади до малого і середнього підприємництва, про який розповів власник мережі ресторанів «Де Манджаро» Михайло Риба. 27.06.2008 р. комісія ЛМР визнала ФОП Рибу Г.М переможцем конкурсу щодо двох ділянок на пл. Ринок (західна сторона). 03.07.2008 р. про це укладено договір № ЛМБ-6, № ЛМБ-4 з міською радою.

– Я інвестував значні кошти, щоби виконати всі вимоги для облаштування літнього майданчика: створено, зокрема, архітектурні елементи, які відповідають архітектурі старого міста. Умови цього договору були виконані належно і з боку ЛМР жодних претензій не було, – розповів Михайло Риба. – Згідно з ухвалою ЛМР № 1825 від 29.05.2008 р. затверджено, що договір оренди конструктивних елементів благоустрою для розміщення літніх майданчиків укладається на 2 сезони – терміном  до 01.11.2009 р. з правом продовження договору оренди до 5 років. Але незважаючи на це і мої листи з проханням продовжити термін дії відповідного дозволу, Львівська міська рада надсилала мені  відповіді без жодної конкретики.

А листом департаменту економічної політики Львівської міської ради від 08.04.2010 р. мене повідомили про те, що дозвіл на розміщення об’єкта торгівлі на «моєму» літньому майданчику тепер видано ЛКП «Ратуша сервіс». Проте перевірка, здійснена прокуратурою м.Львова, показала, що це – неправда. Підприємство, яке упродовж усього весняно-літнього періоду 2010 року торгує на «моїх» майданчиках на західній стороні пл. Ринок, – працюють без жодного дозволу, жодного конкурсу і будь-яких правових підстав. Постає запитання: яким чином під балконом міського голови Львова було встановлено великі подіуми? Це ж не маленькі пересувні майданчики? Інакше – як корупцією – цей очевидний факт не назвеш.

 

Архіви