Самоврядування в медицині України розпочинають зі стоматології

За державною статисткою, 87 відсотків державного фінансування на стоматологічні поліклініки витрачають на зарплату медичного персоналу, 20 відсотків – на комунальні послуги. І тільки три відсотки – на медикаменти для пацієнтів.

Про це вчора, 20 квітня, під час круглого столу та тему: «Самоврядування в стоматології – пілотний проект для інших галузей медицини», який відбувся у Львові, повідомив голова оргкомітету 8-ї Східноєвропейської конференції з проблем стоматологічної імплантації «Біологічні аспекти в імплантології», президент Національної спілки стоматологів України Мирон Угрин.

Він оперував даними, отриманими в стоматологічних клініках Київської області.

– Середня зарплата лікаря складає 3200 гривень. А вартість одного амбулаторного відвідування з бюджету – 64 копійки, – підкреслює Мирон Угрин дані держстатистики.

Він нагадав, що Україна перебуває на 83-му місці у рейтингу стану здоров’я громадян, поступаючись таким країнам, як Йорданія, Казахстан, Ліван.

– При цьому в Україні – найбільш низький стан стоматологічного здоров’я населення в Європі. Згідно з даними Держкомстату, за непрямими підрахунками, на лікування населення витрачають 46 млн гривень, що складає 42 відсотки від загальних витрат на охорону здоров’я, – каже Мирон Угрин.

Саме тому, на його думку, Україні необхідні реформи, і в тому числі – в  стоматологічній галузі.

– Це перша реформа, яку ініціюють лікарі. Стоматологічна спільнота є однією з найактивніших лікарських спільнот. Тому ми розробили законопроект «Про стоматологічну діяльність», який містить у собі аспекти лікарського самоврядування, – повідомив Мирон Угрин.

Аби знати, чого потребують і чим незадоволені стоматологи України, Національна спілка стоматологів розробила анкету і попросила відповісти на її питання своїх колег: починаючи від студентів і закінчуючи лікарями, які вже багато років працюють.

– Одне із зауважень, яке написали чи не всі лікарі: відсутність можливостей впливати на законотворчий процес та нормативно-правову базу. Нас ніколи ніхто не питав, чи нам підходить ця нормативно-правова база. Ми також не розуміємо, для чого сьогодні самодостатній професії державне регулювання. Це є ганьба для мене, що кожні п’ять років треба йти і просити дозвіл на роботу, – наголошує Мирон Угрин.

За дослідженнями в країнах, де немає такого державного регулювання, за останні 20 років стоматологія почала розвиватися швидкими темпами. 
Мирон Угрин стверджує, що за останні три роки війни стоматологи України також працюють як самоврядні організації.

– У Міністерстві оборони на папері є 40 мобільних стоматологічнх кабінетів. А насправді їх всі створювали і обладнували лікарі за свій кошт. Це і є приклад самоврядування, – аргументує Мирон Угрин.

Він наполягає на тому, що сьогодні в Україні відсутня узгоджена державницька політика в галузі охорони здоров’я та лікарське самоврядування. Хоча якраз самоврядування в галузі медицини ставить за мету створити єдиний лікарський простір.

Голова Львівського осередку Асоціації імплантологів України Орест Штука підтримує європейський курс на самоврядування. На його думку, той стан, в якому перебуває медицина сьогодні, довго не протримається.

– Ми всі розуміємо, що левова частка тих, хто працює, податків не сплачує.  Це не буде тривати довго. І дуже скоро хтось замість нас це змінить. А нас поставлять у певні рамки, які нам невідомі. Тому ми мусимо спільно створити схему, як це вирішити, – Орест Штука закликає колег долучитися до процесу створення законів.

За його словами, повинен бути єдиний реєстр лікарів-стоматологів та єдиний реєстр пацієнтів. Якщо такого немає, то це – анархія.

– А самоврядування – це квазіміністерство, коли професія сама за себе, узгоджуючи з органам державної влади, вирішує свої нагальні питання, вирішує їх перед владою. Самоврядування є оформленим юридично, має свої органи влади, право видавати розпорядження, які рівносильні міністерським. А зараз наскільки легко прийти в міністерство зі своїми пропозиціям? Та вони дивляться на тебе, як на дивака, – ділиться своїм досвідом спілкування з міністерством голова Львівського осередку Асоціації імплантологів України. 

Також Орест Штука наполягає, щоби в законопроект було вписано, що в державі жоден закон чи наказ, який стосується стоматологів, не міг бути прийнятий без погодження органу самоврядування стоматологів.

Народний депутат України, ініціатор законопроекту «Про стоматологічну діяльність» Оксана Юринець зауважила, що цей законопроект – перша спроба показати, як можна розпочинати реформи в медицині.

– Стоматологічна послуга і так є платною. Пацієнти давно платять за неї і розуміють, що вона не може бути безкоштовною. Тому самоврядування в галузі стоматології є першим важливим, з чого можна було розпочати. На жаль, в комітеті здоров’я трошки інше бачення, тому в першому читанні був прийнятий інший законопроект про самоврядування, де абсолютно не виокремлюється стоматологія, – повідомила Оксана Юринець.

Ірина Сисоєнко, заступник голови комітету Верховної Ради України з питань охорони здоров’я, ініціатор законопроекту «Про стоматологічну діяльність» (№ реєстрації 4736 від 31.05.2016), сказала, що зміни в законодавстві країн, в яких вже працюють лікарські самоврядування, супроводжувалися великою інформаційною роботою та роз’ясненням для спеціалістів і населення.

– Тому ми розуміємо, що шанс у законопроекту стати законом України буде лише тоді, коли суспільство та медична спільнота будуть готові це сприйняти, – вважає Ірина Сисоєнко. 
    

Архіви