Лабораторії, які роблять заміри та аналізи повітря, води та ґрунтів, завжди зважають на те, що хоче почути замовник. Крім того, обладнання, яке є в них у Львові дуже застаріле і дає похибку у 15-20 %, замість допустимої – у два відсотки.
Про це сьогодні, 9 червня, під час інтерв’ю-прес-конференції на тему: «Грибовицька зона: наслідки для екології і здоров’я», яка відбулася у Львівському прес-клубі, заявила доцент кафедри фізичної та колоїдної хімії хімічного факультету ЛНУ ім. І. Франка Лідія Бойчишин.
– Усе залежить від того, хто і на чиє замовлення робив аналізи. Крім того, залежить від точності і похибки приладу, які в нас абсолютно застарілі. І похибка досліджень може складати 15-20 відсотків. Я думаю, що на самому сміттєзвалищі ніхто проб не відбирав. Може, десь в околицях Малехова.
Але я дуже сумніваюся. Я сьогодні не знаю таких лабораторій, які мають можливість дуже чітко і в межах похибки в два відсотки визначити вміст канцерогенних речовин у повітрі, – каже вона.
Хоча, за її словами, у Львові функціонує близько 20-ти приватних лабораторій, які проводять дослідження на замовлення приватних структур. А ось найточніші дослідження є в науковців ЛНУ імені Івана Франка, які постійно проводять дослідження щодо якості грунтових, стічних та питних вод та повітря. Ці дані публікують у відкритих наукових збірниках, яких, на жаль, наша влада та широка громад кість не читає.
– Останні дослідження робили до горіння та катастрофи на Грибовицькому сміттєзвалищі. Отож, підрахунок середніх значень перевищення гранично допустимої концентрації у межах санітарно-захисної зони і поза нею склав: свинець 1,39 (допустима 0,54), нікель – 0,44 (допустима 0,36), кадмій – 1,46 (допустима 1,18), – розповідає Лідія Бойчишин.
