На сьогодні ТзОВ «Корпорація «Колійні ремонтні технології» в рік випускає в середньому 5 млн анкерів, до 6 млн клем, до 3 млн нашпальних полімерних прокладок.
Про це сьогодні під час виїзду на Завод пружних скріплень у місті Пустомити Львівської області повідомили віце-президент ТзОВ «Корпорація «Колійні ремонтні технології» Світлана Козинець і директор підприємства Микола Литвинюк.
Вони показали роботу анкерного цеху, а також цеху, де виробляються полімерні вироби, що використовуються на залізничних коліях. На виробництві залізничного напрямку задіяно до 1000 людей, середня зарплата – 3-3,5 тис. грн. Загалом підприємство може випускати близько 40 найменувань продукції. Але на сьогодні основні замовлення – це скріплення КПП-5 і гумові нашпальні прокладки.
У центральній заводській лабораторії постійно проводиться поетапний контроль виготовлення кожної деталі і дається оцінка, чи відповідає продукція технічним вимогам.
Як повідомили на підприємстві, їхня лабораторія акредитована згідно з заявленою галуззю. У ній проводяться дослідження металів, зокрема, чавуну і сталі, а також полімерних матеріалів. Спеціалісти лабораторії проводять і кліматичні випробування, щоб визначити умови, в яких виріб максимально може перебувати у зимовий і літній періоди. Крім того, здійснюється спектральний аналіз, що дозволяє визначити хімічний склад матеріалів.
Завод пружних скріплень постачає свою продукцію Укрзалізниці. Також до них звертаються підприємства зі східних областей, які мають під’їзні колії. «Зараз ми плануємо прокладання трамвайних колій у Львові – на Сихів, – розповіла Світлана Козинець. – Ми дали свою пропозицію, і її зараз розглядають».
Оскільки залізниця переходить з дерев’яних на залізобетонні шпали, їхнім підприємством було запропоноване нове скріплення, яке дозволить використовувати саме залізобетонну шпалу.
«Наше скріплення дозволяє розвивати швидкість до 160 км на год.», – повідомив директор ТзОВ «Корпорація «Колійні ремонтні технології» Микола Литвинюк.
«Останні п’ять років в Україні розвивалася програма модернізації всіх залізничних колій для застосування швидкісного руху. Тобто Україна фактично прямувала до Європи, тому що європейські країни не визнають дерев’яних шпал, оскільки дерев’яна шпала не дозволяє високих швидкостей – максимально 40 км за год.», – зазначила Світлана Козинець.
Вона розповіла також, що дерев’яна шпала застосовується фактично тільки на львівській та одеській залізницях, оскільки там дуже багато кривих ділянок з різними радіусами заокруглення. «Ми запропонували скріплення, які допоможуть замінити дерев’яну шпалу на залізобетонну. Але на сьогодні позиція керівництва Укрзалізниці трохи невпевнена», – сказала вона і додала, що на сході України дуже багато виробників деталей старих скріплень і їм, очевидно, хочуть дати можливість розвиватися.
За словами Козинець, продукцією «Корпорації «Колійні ремонтні технології» зацікавлені росіяни, і з ними вже навіть проводились відповідні переговори. «Але фактично різноманітні виступи в пресі дискредитують ім’я виробника. Вони вже бояться з нами працювати, тому що нас в країні декларують як фіктивне підприємство», – заявила вона.
Крім того, віце-президент корпорації повідомила, що зацікавленість їхньою продукцією проявляла також Сирія, оскільки зараз саме в арабських країнах і на півночі Африки планується величезний фронт робіт із заміни старих колій на сучасні залізобетонні шпали. Вона також запевнила, що їхнє підприємство має можливості для нарощення обсягів виробництва.
