Юридичні консультації з діяльності друкованих ЗМІ. На запитання відповідає медіаюрист Ігор ФЕДОРЕНКО. Останнім часом на «гарячу лінію» надійшло кілька звернень щодо запитів на отримання інформації. Хоча з часу набрання чинності Законом України «Про доступ до публічної інформації» (далі Закон № 2939-VІ) минуло вже тринадцять років, журналісти і досі при складанні запитів допускають помилки. Далі – про те, як їх уникнути.
– Коли ви звертаєтеся з запитом на доступ до публічної інформації, треба пам’ятати, що публічна інформація – це відображена та задокументована будь-якими засобами та на будь-яких носіях інформація, що була отримана або створена в процесі виконання суб’єктами владних повноважень своїх обов’язків, передбачених чинним законодавством, або яка знаходиться у володінні суб’єктів владних повноважень та інших розпорядників публічної інформації (ст. 1 Закону № 2939-VІ). Отже, визначальним для публічної інформації є те, що вона заздалегідь зафіксована будь-якими засобами і на будь-яких носіях, та знаходилась у володінні суб’єктів владних повноважень й інших розпорядників публічної інформації.
Ви повинні просити або інформацію, яка міститься в певному документі, або копію самого документу. Не є інформаційним запитом звернення, для відповіді на яке необхідно створити інформацію, крім випадків, коли розпорядник інформації не володіє запитуваною інформацією, але зобов’язаний нею володіти (пункт 1 частини першої статті 22 Закону № 2939-VІ). Якщо запит стосується інформації, яка міститься в кількох документах і може бути зібрана та надана без значних інтелектуальних зусиль (наприклад, без проведення додаткового змістового аналізу), то така інформація відповідає критеріям «відображеності та задокументованості» і є публічною. Такий підхід міститься у Постанові пленуму Вищого адміністративного суду України № 10 від 29.09.2016 р. «Про практику застосування адміністративними судами законодавства про доступ до публічної інформації». Мається на увазі, наприклад, ситуація, коли ви запитали про розмір заробітної плати за рік помісячно – ця інформація береться з різних документів, але вона зафіксована, знаходиться у володінні розпорядника і її вибірка не потребує інтелектуальних зусиль.
Не може вважатися інформаційним запитом на доступ до публічної інформації, якщо ви просите роз’яснити якесь питання чи надати консультацію. Запити можна надсилати тільки щодо вже створеної інформації, якою володіє розпорядник. Для відповіді на інформаційний запит розпорядник інформації не повинен створювати нову інформацію, готувати аналітику, надавати роз’яснення тощо.
Абзац другий частини першої статті 10-1 Закону № 2939-VІ зазначає, що розпорядники інформації зобов’язані надавати публічну інформацію у формі відкритих даних на запит, оприлюднювати і регулярно оновлювати її на єдиному державному веб-порталі відкритих даних та на своїх веб-сайтах. Постановою Кабінету Міністрів України від 21 жовтня 2015 р. № 835 «Про затвердження Положення про набори даних, які підлягають оприлюдненню у формі відкритих даних» також затверджено додаток «Перелік наборів даних, які підлягають оприлюдненню у формі відкритих даних». Цей перелік допоможе вірно скласти запит на доступ до публічної інформації, він містить як загальний перелік, так і переліки по державним органам відповідно до їх компетенції.
Прошу не забувати, що правильно поставлені запитання у запиті на доступ до публічної інформації є запорукою її надання розпорядником.
Консультації надаються в рамках виконання проєкту Тернопільського прес-клубу «Сприяння медіареформам та розвитку регіональної журналістики».
Запитання можна попередньо надсилати на таку електронну адресу – [email protected]
