У Львівській області є 966 бомбосховищ. Із них 35% або 338 – не годяться для того, щоб там ховалися люди. Зараз їх терміново вичищають та укріплюють, аби громадяни змогли туди зайди і перебути там певний час, якщо раптом буде в цьому потреба.
Про це під час он-лайн інтернет-відеомосту між Львовом і Херсоном на тему: «Режим підвищеної готовності: перші результати на Львівщині та Херсонщині?» повідомив директор департаменту з питань цивільного захисту Львівської облдержадміністрації Олексій Титаренко.
– З понеділка почалися перевірки захисних споруд. У попередні роки фахівці державних служб з надзвичайних ситуацій не мали права зайти на об’єкт підвищеної готовності з правом перевірки. І тільки розпорядженням Кабміну зараз дано право таких перевірок, – поскаржився він.
Водночас час його колеги з Херсона повідомили, що у них є 138 бомбосховищ. І з них 62 – не придатні для використання. Що стосується саме Львова, то тут для укриття населення є 173 споруди, з них 59 не придатні.
За інфографікою, підготовленою Львівським прес-клубом за даними ГУ УМВСУ у Львівській області, одночасно у Львові можуть сховатися 45 тисяч осіб (хоча проживає тут понад 700 тисяч осіб, без переселенців, які укриваються тут від війни). Ще понад 500 тисяч осіб зможуть сховатися в підвалах багатоповерхівок.
У Херсоні в разі небезпеки в бомбосховищах можуть сховатися понад 20 тисяч осіб та ще понад 150 тисяч – у підвалах багатоповерхівок. Це з майже трьохсоттисячного населення.
Також спеціалісти з надзвичайних ситуацій зауважили брак сирен та гучномовців.
Сьогодні кожен мешканець має зрозуміти, що коли звучить сирена, то це – привернення уваги населення. А вже потім необхідно увімкнути радіоприймач чи телевізор і прослухати оголошення. І тоді конкретно визначатися, що робити.
За словами начальника відділу з питань цивільного захисту Херсонської міської ради Олександра Лещенка, система оповіщення населення стара, але використовують ту, що є.
– Найбільша проблема – це оповіщення сільського населення. Ми застосовуємо практику використання культових релігійних споруд. Тобто – бити в дзвони, – зізнався він.
Хоча в цивілізованому світі, в разі небезпеки, мобільний оператор розсилає смс-повідомлення всім своїм абонентам за лічені секунди.
– З понеділка почалися перевірки захисних споруд. У попередні роки фахівці державних служб з надзвичайних ситуацій не мали права зайти на об’єкт підвищеної готовності з правом перевірки. І тільки розпорядженням Кабміну зараз дано право таких перевірок, – поскаржився він.
Водночас час його колеги з Херсона повідомили, що у них є 138 бомбосховищ. І з них 62 – не придатні для використання. Що стосується саме Львова, то тут для укриття населення є 173 споруди, з них 59 не придатні.
За інфографікою, підготовленою Львівським прес-клубом за даними ГУ УМВСУ у Львівській області, одночасно у Львові можуть сховатися 45 тисяч осіб (хоча проживає тут понад 700 тисяч осіб, без переселенців, які укриваються тут від війни). Ще понад 500 тисяч осіб зможуть сховатися в підвалах багатоповерхівок.
У Херсоні в разі небезпеки в бомбосховищах можуть сховатися понад 20 тисяч осіб та ще понад 150 тисяч – у підвалах багатоповерхівок. Це з майже трьохсоттисячного населення.
Також спеціалісти з надзвичайних ситуацій зауважили брак сирен та гучномовців.
Сьогодні кожен мешканець має зрозуміти, що коли звучить сирена, то це – привернення уваги населення. А вже потім необхідно увімкнути радіоприймач чи телевізор і прослухати оголошення. І тоді конкретно визначатися, що робити.
За словами начальника відділу з питань цивільного захисту Херсонської міської ради Олександра Лещенка, система оповіщення населення стара, але використовують ту, що є.
– Найбільша проблема – це оповіщення сільського населення. Ми застосовуємо практику використання культових релігійних споруд. Тобто – бити в дзвони, – зізнався він.
Хоча в цивілізованому світі, в разі небезпеки, мобільний оператор розсилає смс-повідомлення всім своїм абонентам за лічені секунди.
