За даними Національної поліції, за перші вісім місяців цього року тільки у Львівській області в дорожньо-транспортних пригодах загинуло 177 осіб. Загалом в Україні за цей час в ДТП загинуло 1 377 осіб.
Про це сьогодні, 8 листопада, під час прес-конференції на тему: «Як громада Яворівщини завдяки інноваційним методам запобігатиме підлітковій злочинності та дитячому травматизму на дорогах. Презентація «Школи безпечного життя», яка відбулася у Львівському прес-клубі, повідомив керівник проекту «Школа безпечного життя», юрист благодійної організації «Твоє право» Андрій Гнида.
– Усього в Україні відбулося тільки за півроку 8 тисяч ДТП. Це – на шість відсотків більше, ніж за півроку минулого року. І в двадцяти відсотках цих аварій постраждали діти. Тому ми вирішили, що потрібно пояснювати дітям, як себе поводити, аби уберегти своє життя та здоров’я, – каже він.
Торік благодійна організація «Твоє право» робила подібний проект в рамках експерименту в Золочівському районі. Після чого було вирішеного його поширити на Яворівський район.
– Тому з 13 листопада у 24 школах Яворівського району розпочнеться реалізація нового проекту «Школи безпечного життя». Курс складається з 10-ти тематичних занять, тобто 10-ти уроків. Він триватиме аж до кінця березня, – розповідає Андрій Гнида.
За його словами, експерти вирішили не обмежуватися тільки безпекою на дорогах, а акцентувати увагу на створенні безпечного життя загалом.
– Чотири уроки будуть стосуватися тем – як себе поводити у різних небезпечних ситуаціях: під час пожежі, на воді, як спілкуватися з незнайомцями, як спілкуватися у школі з однолітками, коли ти знайшов незнайомий предмет. Окремий урок присвячений кібербезпеці.
Навчатимемо, як не зашкодити собі та іншим, як не зруйнувати своє життя, – ділиться навчальними планами керівник проекту «Школа безпечного життя».
Загалом буде проведено 240 занять, до яких активно залучать понад 700 школярів. Але опосередковано проект охопить, як підрахували експерти, 5 тисяч школярів та їхніх батьків.
Заняття відбуватимуться в позаурочний час. І кожна школа визначить сама, учням якого класу ліпше відвідувати ці заняття. Тим більше, що експерти не читатимуть лекції, а проводитимуть ігри-спілкування, в яких створюватимуть ситуації, максимально наближені до життя.
Андрій Гнида зауважив, що подібні програми проводять і державні структури, наприклад, патрульна поліція. Але найчастіше вони залучають міські школи. А сільські школи та діти залишаються осторонь.
– У сільських школах немає патрульних поліцейських, які можуть прийти і щось розказати. До цієї роботи ми залучаємо дільничних полісменів, які працюють в цьому регіоні. Ми хочемо, щоби в дітей склалося враження, що всі правила щодо збереження їхнього життя та здоров’я є важливим. Немає більш важливого чи менш важливого правила. Будь-яка небезпека може загрожувати їхньому життю та здоров’ю – чи то спілкування з незнайомцем, чи то укус змії, чи то перехід дороги у невстановленому місці, – наголошує керівник проекту.
На запитання, чому проект реалізують саме в Яворівському районі, Андрій Гнида пояснив, що саме тут розташовані бізнесові структури, які фінансують проект і які зрозуміли, що набагато вигідніше вкладати гроші не в атракції та концерти, а в здоров’я та безпеку майбутнього нації. Хоча результати проекту можна буде побачити не раніше, ніж через п’ять років.
Голова благодійного комітету ТОВ «Каргілл Енімал Нутрішн» Мар’яна Пристайко, представник бізнесу, який фінансує цей проект, зауважила, що їхній благодійний фонд уже втілив понад 20 подібних проектів
– У Яворівському району ми ведемо бізнес з 2011 року. Ми хочемо бути соціально відповідальними членами нашого суспільства. Тому втілили понад 20 проектів, які мають на меті покращення життя людей в тому районі, де ми ведемо бізнес. Також ми докладаємо великих зусиль, щоби наші працівники вчилися культурі безпеки, щоби вони кожного разу поверталися додому живими та здоровими, – каже вона.
За словами Андрія Гниди, основну частку фінансування витрачають на початку проекту, і це є канцелярські речі.
– 12 тисяч гривень витрачено для того, щоби закупити папір, маркери, клей та інші канцелярські речі. А далі вже не треба так багато витрачати, – звітує він за витрачені кошти.
