Новий закон «Про запровадження контрактної форми в галузі культури та конкурсної процедури призначення керівника державного чи комунального закладу культури», який перебуває на розгляді у Верховній Раді суперечить Конституції України.
– 17 вересня цього року був поданий і зареєстрований Верховною Радою закон «Про запровадження контрактної форми в галузі культури та конкурсної процедури призначення керівника державного чи комунального закладу культури». Окремі норми цього закону порушують Конституцію і погіршують стан працівників на майбутнє. Планується, що всіх працівники, які були на безстроковому трудовому договорі, треба буде повністю перевести впродовж року на контрактну форму трудового договору, що за собою потягне порушення Конституції. Людина не буде впевнена у своєму майбутньому. Контракти будуть укладати для творчих – на три роки, для керівника – на 5 років, причому, керівником можеш бути тільки два строки, – пояснює він.
За словами голови профспілки, ця контрактна система відкриває можливості для корупції керівників.
– Якщо з людиною буде укладений контракт на рік, то вона потім змушена буде прийти і просити в будь-який спосіб, щоби її знову взяли на роботу. Тому ми, як профспілка, категорично проти запровадження саме в такому варіанті цієї контрактної форми. Маса людей, яка буде вивільнена, не знайдуть для себе більше роботи, – вважає він.
Диригент-постановник Львівського національного академічного театру опери та балету ім. Соломії Крушельницької Мирон Юсипович каже, що ця система не нова, вона давно існує.
– Є таке поняття та переатестація, тобто пишеться характеристика, підсумовують твою роботу за п’ять років. І тебе або залишають, або звільняють. Єдина пропозиція тут, що влада передається більше дирекції, яка й буде більше розпоряджатися, – каже він.
На його думку, на контракт потрібно переводити тільки солістів театру.
– А треба залишити базові цехи – хор, оркестр та кордебалет на безстроковій угоді. Хорист співає оперу сімома мовами. А опер є 20-24. Найгеніальніший артист хору освоїть цей обсяг за п’ять років. Лауреат міжнародних конкурсів сідає в оркестр і дві ноти заграти не може. Бо він не оркестровий музикант. Це як спринтера-бігуна поставити у футбольну команду. Він добре бігає. Але цього замало. А нам пропонують контракт на рік. Щороку прибіжить десять лауреатів конкурсу Паганіні, але це не буде оркестр. А ми пропонуємо, щоби на контракт брали ведучих солістів опери та балету. Таких солістів у театрі набереться до п’яти осіб. У Києві – до десяти. Хай він живе у Львові, має нульову ставку і співає свої найкращі партії у всіх театрах. А хор не треба рухати. Їхня атестація – раз на п’ять років, – наголошує Юсипович.
