Лариса Ніцой нічого б не змінювала в Конституції України. Натомість Ярослав Рущишин вважає, що є потреба внести деякі зміни в частині розмежування повноважень між центральною владою та місцевим самоврядуванням.
Про це вони заявили під час відеодебатів у рамках проекту Львівського пресклубу “Інтерактивні відеодебати, відеодискусії і відеомарафон суб’єктів виборчого процесу з дотриманням гендерного паритету”. Обоє дебатерів балотуються до Верховної Ради у 117-му виборчому окрузі.
– У країні йде війна. У нас незрозумілі люди приходять до Верховної Ради, роблять з законами що хочуть, крутять ними як дишло, – сказала кандидат до парламенту від Народного Руху України Лариса Ніцой, пояснюючи свій намір поки що не змінювати Конституцію.
З нею погоджується і її опонент.
– Конституція – це досить консервативний юридичний документ, до якого не можна вносити зміни з кожним приходом нових депутатів. Тим більше згоден, що під час війни цього робити не можна. Але невеликі зміни внести треба, – вважає кандидат до Верховної Ради від партії «Голос» Ярослав Рущишин.
На його думку, після виборів 21 липня можуть змінити норму Конституції про самоврядування.
– Приходить багато нових людей у парламент. Отже, треба буде формувати нові домовленості. Особливо загроза стоїть у формуванні коаліції, яка поведе країну на Захід, – каже кандидат від «Голосу».
Натомість його опонентка вважає, що нова влада спробує поборотися з українською мовою.
– Найбільш загрожені уже стаття 10 Конституції України про статус державної мови, а також стаття 53 про освіту, де йдеться про мову навчання в Україні. Уже хочуть скасувати Закон про мову, – говорить кандидатка від НРУ.
Опоненти також трохи розказали про себе.
– Я живу і
працюю у Франківському районі, тобто на території виборчого округу. Був
дотичним до заснування Студентського Братства Львова, Антикорупційного
Форуму Львівщини, Львівської бізнес-школи, Унівської групи, мистецького
об’єднання «Дзиґа», акціонерного товариства «Троттола»,
мистецько-споживчого товариства «Арт-ключ». Також є членом ради
конкурентоздатності міста Львова, сенатором Українського католицького
університету та засновник багатьох програм з навчання в цьому
університеті, – каже Ярослав Рущишин.
Він пояснив своє бажання балотуватися у 117-му виборчому окрузі тим, що мешкає та працює там. І всі його підприємства сплачують податки саме в цьому окрузі.
А Лариса Ніцой зупинилася на тому, чим займалася останнім часом.
– Три останні роки свого життя потратила на те, що воювала за слова в законопроектах, які подавалися до Верховної Ради. Слова мають велике значення. Одне слово може змінити вектор державної політики. До прикладу, в Конституції сказано що державна мова державою – забезпечується, а мови меншин – гарантуються. «Забезпечується» та «гарантуються» – це слова різної ваги. «Забезпечується» – отже, робиться все можливе. А «гарантується» – дозволяється. В законопроектах ці слова переставили місцями навмисне, – наголошує Лариса Ніцой.
На її думку, українці є м’якими та лагідними, з чого користають інші народи, більш жорсткі та бізнесові. Це є і сила, і слабкість українського народу. А ось Ярослав Рущишин силою українців вважає жертовність. А слабкість – у державних інституціях.
Цікаво, що опоненти вважають себе однодумцями. Обоє бачать Україну успішною європейською країною, яка невдовзі стане членом Європейського союзу та членом НАТО, незалежною та цілісною державою.
Ще спільного між ними те, що жоден з них не робив спроб потрапити до партійних списків.
– Я – безпартійний. А у списку від партії повинні йти люди, які творили цю партію та довший час в ній працювали, – зауважив висуванець від партії «Голос» Ярослав Рущишин.
Він зізнався, що на виборах президента був довіреною особою Петра Порошенка. Тому погляди експрезидента йому близькі. Хоча з деякими представниками партії у нього є певні розходження.
А ось Лариса Ніцой має намір у Верховній Раді майбутнього скликання залишатися позафракційною.
– Я думаю, що таких гідних позафракційних набереться достатньо, щоби утворити окрему групу, – прогнозує вона.
Багатьох своїх конкурентів в окрузі за парламентське крісло Ярослав Рущишин ніколи не зустрічав особисто.
– Але ми вже переходимо до вищого рівня політики. До Верховної Ради балотуються менш-більш гідні кандидати. Не те що було раніше, – вважає він.
Кандидат від «Голосу» впевнений, що жодних зловживань під час виборів в окрузі №117 не буде.
– В Галичині ми вже перейшли від тих собачих боїв у виборчій комісії до поваги один до одного як опонента. Спостерігачі мають змогу відстежувати всі процеси – всі протоколи зачитуються. І в мене склалося враження, що дуже важко провести якісь махінації. Тим більше, що люди вже не продаються за гречку. А ось до Центральної виборчої комісії та законності їхніх рішень у мене будуть питання, – каже Ярослав Рущишин.
Його конкурентка від партії НРУ зізналася, що вибір округу – партійне рішення.
– Мене запросив Народний Рух. І я часто буваю у Львові та завжди зупиняюся на території цього округу. Заставу за мене заплатив Народний Рух України. На борди скидаються мої знайомі, – каже Лариса Ніцой.
А ось щодо чесності виборів у неї є деякі сумніви.
– Взяти хоча б один інтернет-ресурс, який опублікував інформацію про пана Рущишина і про мене. Про Рущишина – нейтрально, про мене – наполовину брехливо, – поскаржилася вона.
У кожного з кандидатів є свої скелети в шафі, які викликають не дуже приємні спогади.
– Це була борня з медведчуківською податковою у Львові. В цей час я вчився в Могилянці та писав свою магістерку на допитах у слідчого. У них була така система тортур: тебе запрошували на 9 ранку, а в кабінет ти заходив тільки о 12. А у коридорі не було жодних стільців. Перший раз я трохи промучився. А потім брав свій лептоп, сідав на підлогу та писав свою магістерку. Їх це нервувало, – згадав Ярослав Рущишин.
А ось про орден «За заслуги» ІІІ ступеня від Віктора Януковича він згадувати не схотів.
– Всі документи були підготовлені ще за Ющенка. Але так сталося, що нагорода вже надійшла від Януковича. Я за орденом не ходив, мені його принесли, – сказав він.
Лариса Ніцой любить усі свої помилки та неприємнощі.
– Я люблю своє життя і готова згадувати все. Звісно, є приємніше, є менш приємніше. Наприклад, як мене «взували» в Міністерстві освіти за закон про освіту. Неприємно згадувати як вони все перекрутили і завели антиукраїнські норми, – зізнається вона.
Заради парламентського крісла висуванка від НРУ готова відмовитися від посади голови акціонерного господарства «Кіровоградрибгосп». А ось 49 відсотків акцій, які належать її дочці, так і залишаться в родині.
Ярославові Рущишину доведеться передавати в управління всі 43 підприємства та складати повноваження виконавчого директора. Таку кількість підприємств він пояснює тим, що під час війни з податковою Медведчука мусив подрібнити одне на кілька і таким чином уникнути непомірного оподаткування. Тому у Верховній Раді кандидат від «Голосу» має намір змінювати Податковий кодекс.
– Нам треба провести зменшення податкового навантаження на наші підприємства. Якщо ми говоримо про конкурентоспроможність нашої економіки, то треба дивитися, які податкові системи працюють в інших юрисдикціях. І в першу чергу треба вирішити питання про податок на виведений капітал, – переконаний він.
У парламенті Ярослав Рущишин має намір досить розумно та інтелігентно захищати свої позиції.
– Я не є майстром спорту з силових видів спорту, – відповів він на запитання опонентки про те, чи варто ламати мікрофони аби завадити приймати ганебні рішення.
А ось Лариса Ніцой у Верховній Раді оборонятиме українську мову.
– У законі про вищу освіту сказано, що вища освіта в Україні повинна здійснюватися державною мовою. Однак частина вишів у Харкові, в Дніпрі, в Запоріжжі, Одесі і навіть Києві й досі готують фахівців російською мовою. Українські діти, закінчивши українські школи, приходять у виші, де їм викладають російською мовою. Міністерство освіти це порушення ніяк не виправило та не покарало керівництво вишів. Тому я у Верховній Раді зверну увагу на цей ганебний факт і зроблю все, аби виші дотримувалися закону про вищу освіту, – пообіцяла вона.
Також Лариса Ніцой пояснила, чому вона ходить на телеканали Медведчука та Ахмєтова.
– Я радилася зі своїми друзями. І вони мені не просто радили, а примушували йти туди. Мої друзі мені сказали: «А де ти ще можеш висловити нашу позицію?». І це не те, що я просто прихожу, відчиняю двері, сідаю і щось там розказую. Мене запрошують. Але людей наших, україноцентричних поглядів, на ефір не запрошують. Тому треба використовувати можливості, аби донести наші позиції, – пояснює вона. Але якщо ведучий розмовляє російською, то Лариса Ніцой вимагає дотриматися закону і перейти на українську мову, або ж у такій студії на ефір не залишається.
Довідка
Мета проекту: Інформування
мешканців і журналістів Львівщини та України про кандидатів у депутати
Верховної Ради. Забезпечення комунікацій між виборцями, ЗМІ, експертами і
кандидатами в народні депутати та їхніми командами для усвідомленого,
якісного вибору нового парламенту. Підвищення рівня прозорості виборчого
процесу та активізації і поліпшення діяльності ЗМІ. Паритетне
представлення жінок-кандидаток для формування нового парламенту з
дотриманням 30% квоти.
Проект підтримує «Медійна програма в Україні»,
яку виконує міжнародна неурядова організація “Internews” за підтримки
Агентства США з міжнародного розвитку (USAID).
