Щойно об’єднані територіальні громади вважають, що їм відразу повинні дати кошти з державного та обласного бюджетів, а також – донори. І вони будуть тими грошима розпоряджати на свій розсуд.
Про це сьогодні, 28 липня, під час круглого столу на тему: «Фіскальна децентралізація: проблеми та перспективи», який відбувся у Львівському прес-клубі, повідомила аудитор, експерт з питань фіскальної децентралізації Катерина Трикоз.
– Громади кажуть: нам від донорів більше нічого не треба, тільки ці кошти. А насправді донори, коли дають кошти, хочуть знати, що ці кошти будуть витрачені цільово та ефективно. Не буває так, щоби кошти давали без контролю, – вона з власного досвіду знає, що ніхто не дасть ані копійки, якщо не буде розписано конкретно навіть найдрібніші витрати.
А для того, щоби зуміти таке зробити, фахівці, які вже набили гулі на створенні об’єднаних громад, радять винайняти добрих спеціалістів – проектного менеджера і фінансиста.
– Ви не матимете часу на розроблення програм. Бо вам треба буде вирішувати нагальні щоденні проблеми, аж до того, що ловити злодія, який квіти краде з клумби, – кажуть вони.
Власне проблеми, з якими зіштовхнуться територіальні громади, озвучила представник Асоціації міст України Галина Гречин.
– Найбільші труднощі у створенні об’єднаних територіальних громад це – люди або кадри та правила гри. І проблема в тому, що правила гри змінюють щороку за три дні до початку нового бюджетного року. І громади, які починають щось планувати за півроку до бюджетного року, і планують на три роки, за три дні виявляють, що все їхнє планування треба переплановувати. І вони не те, що на три роки, вони не можуть зрозуміти як доведеться жити впродовж наступного кварталу і які дірки доведеться затикати, – каже вона.
Також сільські та селищні громади стикаються з тим, що в них працюють бухгалтери, які раніше не знали, що таке реальні доходи. Вони звикли, що їм прийшли гроші на зарплату, трошки надійшло від оренди за землю, вони ці гроші перерозподілили і – все. А в об’єднаних громадах все є по-іншому.
– Територіальним громадам доведеться працювати з доходами. Їм доведеться ці доходи адмініструвати і збирати. Недостатньо отримати з районної державної адміністрації доходи, які будуть, можливо, при об’єднанні, і їх розпланувати, – пояснює Галина Гречин.
Також вона наголошує, що члени територіальної громади повинні розуміти, що їхній добробут залежить від того, як вони, тобто приватні підприємці, сплачують податки. І бути готовими до того, аби вимагати сплачувати їх від своїх близьких.
– У територіальній громаді вважають, що їм щось там податкова збере, казначейство щось там перекине. А все решта від них не залежить. Насправді такий вид доходу, як акциз на тютюн та алкоголь – це робота з малими підприємцями. І тут виникає проблема, що доводиться родичів, сусідів, кумів змушувати платити податки. А це завжди дуже складно, особливо в маленькій сільській громаді, – попереджає представник асоціації міст України.
Також вона наголосила на проблемі отримання податку з нерухомості.
– Тут відсутня податкова база. У селах люди будували самі, без документів. Тому доводиться ходити по селах, дивитися, які є будинки, намагатися переконати людей оформити нерухомість. І це теж треба зробити, якщо громада хоче мати гроші не тільки на проїдання, – одним словом, створюючи територіальну громаду, слід бути готовими до великої роботи.
