Мінський формат використали, щоб обдурити Україну, – Президент у Львові

Війну ліпше і легше не розпочинати, ніж потім припинити. Як тільки війна розпочалася, починаються жах, кров, смерть та ненависть. З’являються люди, які хочуть помститися. Завдання Президента – не допустити війни.

Про це сьогодні, 6 вересня, під час прес-конференції на тему: «27 років Незалежності: перемоги, поразки, нові виклики», яка відбулася у Львівському прес-клубі, заявив Президента України (1991-1994 років) Леонід Кравчук. 

– Нам вдавалося це зробити. Хоча тоді були не ліпші часи – Молдова, дев’ята армія Росії йшла через всю Україну, Крим, Чорноморський флот. Війна була близько-близько. Але цей слалом ми пройшли без крові та без війни, – згадує він.

А от зупинити війну, на його думку, можна тільки завдяки переговорам. 

– Як би ми не ставилися до Росії, треба постійно ініціювати переговори з нашим ворогом. Без цього, без вироблення концептуальних речей, буде дуже важко. Наприклад, варто запросити п’ять осіб з нашого і п’ять з російського боку. Але це повинні бути особи, які ніколи не були пов’язані з політикою. Хай вони розроблять концепцію покрокового руху до миру. Потім це подати на розгляд влади, президентів і розпочати нормальні, складні переговори.  Допомога Заходу – через тиск. Допомога України собі – через зміцнення економіки та війська. Не варто наполягати на позиції, що з ворогом не можна вести переговори. Адже це – цікава позиція того, хто сам торгує з ворогом, – пропонує Леонід Кравчук.

За його словами, в політиці завжди є вороги. Але з ними потрібно співпрацювати, а не сприймати їх з позиції «любить чи не любить».

Водночас, на думку першого Президента України, Мінський формат переговорів вже виконав своє завдання – зупинив можливу широкоформатну агресію проти України. 

– Зараз Мінський формат є недовершеним у своїй державно-політичній формулі. Там не присутні посадові особи, які можуть підписувати ті документи, які згодом зможуть ратифікувати парламенти держав. Мінський формат використали для того, щоби обдурити Україну, – переконаний він.

Архіви