Щоб мати авторське право на свою публікацію, журналіст мусить укласти угоду з редакцією.
Про це сьогодні, 4 жовтня, під час відеопрограми «Бухгалтерська правда», яка відбулася у Львівському прес-клубі, повідомив засновник групи компаній «Західна консалтингова група», «Яновський і партнери», «Збережені активи», «Академія професійного бухгалтера», адвокат Олексій Яновський.
– Немайнові це – право на ім’я, право на зазначення або на не зазначення імені, право на псевдонім. Майнові права – це право забороняти відтворення твору, розповсюдження та інше, – пояснює юрист.
Немайнові права передавати не можна, вони завжди належать авторові. А майнові можна передавати.
– Якщо працівник, який створив твір, має трудові відносини з роботодавцем, то вважається, що він створив службовий твір який належить роботодавцеві. Проте Закон «Про авторські та суміжні права» і Цивільний кодекс трошки по-різному регулюють ці права. Так, в одному випадку вказується, що авторські права на твір, який створено на замовлення роботодавця, належать роботодавцеві, якщо інше не вказано в договорі. А в іншому – що права належать і працівникові, і замовникові спільно. Оскільки ця норма прийнята пізніше, то можна вважати, що вона більш прийнятна, – вважає Олексій Яновський.
Наприклад, журналіст, стаття якого вийшла в якомусь виданні, вже не може вдруге опублікувати цю ж статтю в іншому виданні, без згоди першого.
Що стосується торгової марки, то її треба реєструвати. І право на неї виникає саме з моменту реєстрації.
– Торгова марка – це знаки. Словесні, зображувальні та комбіновані. Власників торгової марки може бути кілька. Власником може бути фізична особа (не підприємець) та юридична особа. Свідоцтво надає право власникові забороняти іншим особам використовувати цей знак, – пояснює засновник групи компаній «Західна консалтингова група», «Яновський і партнери», «Збережені активи», «Академія професійного бухгалтера» Олексій Яновський.
Строк дії такого права в Україні складає десять років. І він обчислюється з дати подання заявки. Цей строк подовжується щодесять років. Але якщо цей строк завершився, то ніхто, крім власника, не має права впродовж трьох років звернутися за повторною реєстрацією цієї торгової марки.
– Стандартна процедура реєстрації триває майже півтора-два роки. Ми подаємо стандартний пакет документів, відбувається процедура експертиз, повідомлення про реєстрацію, оплата мита і ви – щасливий власник свідоцтва, – Олексій Яновський зазначає, що тільки коли особа чи підприємство отримає на руки свідоцтво, тоді бухгалтер має підстави відображати це в бухобліку.