30 вересня і 1 жовтня найбільшою проблемою територіальних виборчих комісій, які мали реєструвати кандидатів у маленьких містах, районних центрах та селах, було знайти тих кандидатів.
За його словами, більшість хоче балотуватися до львівських міської та обласної рад.
– Львів – це ласий шмат. Але не треба забувати про менші містечка, села і райони. І намагатися й туди інтегрувати представників і громадянського суспільства, і майданного середовища, – каже він.
За його словами, представники виборчого процесу буквально бігали і силою змушували людей реєструватися, щоби хоча би по одному було на округ.
Це підтверджує і керівник західноукраїнського представництва МФ «Відродження» Оксана Дащаківська,
– Ми розуміємо, що в містах дуже легко показати, хто від вас кандидатує. А от людей у місцевих осередках, які би з радістю йшли і балотувалися до органів місцевого самоврядування, вже не є так багато, – каже вона.
Зі свого боку, представник від Української галицької партії Богдан Панкевич каже, що є й інші причини, коли ніхто не бажав вв’язуватися у вибори.
– Там, де дуже дорога земля і велика корупція, люди лягали в лікарню, щоби не ставати кандидатами в депутати і членами ДВК, – каже він.