Львів винен банкам майже 600 млн грн і не має стратегії погашення боргу

Львів заборгував фінансовим установам 548 млн гривень. Про це 29 листопада на брифінзі у Львівському прес-клубі повідомив голова постійної депутатської комісії фінансів та планування бюджету Львівської міської ради (ЛМР) Яромир Самагальський.

Головними позичальниками Світового банку і ЄБРР є комунальні підприємства міста –«Львівводоканал», «Львівавтотранс» і «Львівавтодор» – вони загалом взяли кредитів на суму відповідно 38 млн євро і 24 млн доларів. Про це у відповіді на запит Львівського прес-клубу про борги Львова перед зарубіжними банками повідомив департамент житлового господарства та інфраструктури ЛМР. Наступного року підприємства-позичальники повинні заплатити понад 72 млн грн. А за інформацією депутата Львівської міської ради Юрія Кужелюка, яку він взяв напередодні брифінгу у фінансовому управлінні міськради, сума боргів Львова є значно більшою. Різні цифри можуть бути пов’язані з проблемною позикою Світового банку, вважає Яромир Самагальський. Тому що, крім тіла кредиту і відсотків, місто повинне платити штрафні санкції, пеню, солідарну відповідальність.

«Наскільки я розумію, міський голова не має наміру повертати цих коштів, тому що на них є гарантії Кабінету Міністрів. З іншого боку, я читав лист від Міністерства фінансів, в якому зазначено, що цих грошей ніхто не збирається дарувати Львову. На сьогоднішній день тільки штрафних санкцій і пені набралося на суму близько 40 мільйонів. Кабінет Міністрів в особі Міністерства фінансів може подати в суд на банкрутство нашого комунального підприємства. У підсумку підприємство перейде в інші руки», – зазначив голова комісії.

Наступного року Львів має віддати 116 мільйонів гривень за банківськими позиками, у 2014 році – 194 мільйони гривень. А вже в наступні роки, до 2019 року, місто щороку має повертати від 80 до 100 мільйонів гривень, сказав депутат ЛМР Юрій Кужелюк. Він наголосив, що в міській раді склалася цікава ситуація, коли один департамент не знає, що робить інший.

«Зараз міські виконавчі органи влади хочуть взяти ще два кредити: на модернізацію теплового господарства 20 млн євро під 7% річних та кредит для продовження трамваю на Сихів – 16 млн євро. Відсоток оплатять із загального фонду бюджету, тож доведеться врізати видатки, тобто зарплати освітянам та медикам. А основне тіло кредиту виплатять з бюджету розвитку, тобто через це не буде грошей на ремонт шкіл, лікарень, закупівлю рухомого транспорту тощо», – наголосив Юрій Кужелюк.

У Львові не розроблена стратегія обслуговування боргових зобов’язань. А без неї кредити, які бере місто, не приносять потрібного ефекту, зазначив доктор економічних наук, професор, завідувач кафедри міжнародних економічних відносин Львівської комерційної академії Віктор Шевчук. «Наприклад, у Кракові борг міста складає 2 мільярди злотих, а щорічні надходження – 3,5 мільярда. Обслуговування цього боргу в нинішньому році складає 480 мільйонів злотих, це -12% від річних надходжень, тобто приблизно те, що й у Львові. Але інформація про суму міського боргу, його обслуговування мала би бути доступною», – сказав економіст. 

Віктор Шевчук розповів, що на інтернет-сторінці Кракова за роками розписано, які кошти треба на обслуговування кредиту, які будуть надходження, завдяки чому і з яких джерел місто буде брати ці гроші. У Львові такої стратегії обслуговування боргів немає, зазначив науковець. А кредити, взяті у валюті, для Львова дорожчають разом із знеціненням гривні, тоді як реальна вартість землі у Львові зменшилася за кілька років у багато разів.

Архіви