ЛОГО «Львівський прес-клуб» у рамках проекту «У-Медіа» міжнародної громадської організації «Інтерньюз Нетворк» з 12 до 18 листопада 2012 року моніторила шість друкованих видань у Львівській області – «Високий замок», «Експрес», «Львівська пошта», «Львівська газета», «Ратуша», «Львівщина» і дві інформаційні агенції – «ZIK» і «Zaxid.net».
Для моніторигу використана методологія Інтерньюз Нетворк, яка розроблена разом з ІМІ і Телекритикою.
У листопаді експерти оцінили 115 матеріалів у шести друкованих ЗМІ і 42 – у двох інформаційних агенціях (електронні ЗМІ). Нагадаємо, що для аналізу експерти відбирали суспільно важливі матеріали і відкидали такі, що марковані як «реклама» і «на правах реклами», інтерв’ю, короткі інформаційні повідомлення, замальовки, світські новини, фотофакти, спортивні матеріали, прогнози, передбачення.
У листопаді відсоток неналежно маркованих матеріалів у львівських друкованих виданнях щодо всіх оцінених матеріалів зменшився майже втричі, порівняно з передвиборчими і виборчими місяцями, та становив 2,61% (жовтень – 7,2%). Уперше, від лютого 2012 року, аж у чотирьох виданнях – «Експрес», «Ратуша», «Львівська газета» і Львівщина» – не виявлено неналежно маркованих матеріалів.
Майже у 2,5 разу в листопаді, порівняно з жовтнем, зменшилася кількість матеріалів з ознаками замовності – 7, 83% проти 18,40%. Причому вперше за останні 10 місяців комерційних матеріалів з ознаками замовності було вдвічі більше, ніж таких самих політичних. Це пов’язано із закінченням виборчої кампанії і наближенням новорічно-різдвяних свят, характерним рекламно-маркетинговою активізацією бізнесу.
Три друковані видання – «Ратуша», «Експрес» і «Львівська пошта» – були в листопаді цілковито чистими від матеріалів з ознаками замовності. Зіпсували загальну картину «Львівщина» (20% матеріалів з ознаками замовності), яка дебютувала в моніторингу замість газети «ZIK», що припинила виходити після виборів, «Високий замок»( 19,23%) і «Львівська газета» (4,76%).
Щезли в листопаді матеріали з ознаками політичної замовності зі стрічок інформаційних агенцій – «ZIK» і «Zaxid.net». Більше того, «ZIK» почав маркувати матеріали «від політиків» з грифом «На правах реклами». Зафіксовано лише 1 матеріал з ознаками комерційної замовності в інформагенції «ZIK», що становить 4,76% від усіх (21) оцінених матеріалів. Електронні ЗМІ не розмістили жодного неналежно маркованого матеріалу, підтвердивши цю позитивну тенденцію, притаманну для попередніх місяців.
Закінчення виборчої кампанії ніяк не вплинуло на рівень журналістських стандартів у друкованих виданнях Львівщини. У листопаді журналістські стандарти в друкованих ЗМІ Львівщини дотримані на 3,75 бала з 6 можливих (жовтень – 3,99, вересень – 3,83, серпень – 3,6 бала). Нагадаємо, що моніторинг дотримання журналістських стандартів відбувався за шістьма критеріями – баланс думок/точок зору, оперативність, достовірність, відокремлення фактів від коментарів, точність, повнота поданих фактів.
Найліпший показник у газети «Експрес» – 4,37 бала, наступною в рейтингу є «Ратуша» – 4,29, третя позиція у «Львівської пошти» – 4,20 бала, четверта – у «Львівської газети» – 3,33 бала, п’яте місце – у «Високого замку» – 3,20 і шосте – у «Львівщини» – 3,13 бала.
У листопаді, як і попереднього місяця, найвищі середні бали – 0,85 з 1 можливого львівські друковані ЗМІ отримали за «достовірність (посилання на джерела)» і 0,80 – за «точність». З тією різницею, що в жовтні домінував другий з цих двох критеріїв. За «відокремлення фактів від коментарів» виставлено 0,71 бала, за оперативність – 0,50 бала. «Баланс думок» і «повнота фактів» уже традиційно посідають найнижчі сходинки в таблиці рейтингів – відповідно 0,48 і 0,42 бала з 1 можливого.
Журналістські стандарти в електронних ЗМІ Львівщини здобули вищу оцінку, ніж у друкованих виданнях, – середній показник – 4,19 бала: «Zaxid.net» – 4,29, «ZIK» – 4,10.
За дотримання стандарту «достовірність (посилання на джерела)» вони отримали найвищий бал – 1 (у жовтні – 0,90) з одного можливого. «Точність» оцінена 0,90 бала, «відокремлення фактів від коментарів» – 0,83, «оперативність» 0,74 бала. Звично на передостанніх позиціях – «повнота фактів» – 0,40 бала і «баланс думок» – 0,31 бала.
– Уперше цього року у львівських газетах домінували матеріали із ознаками комерційної, а не політичної замовності, – зазначив керівник медіа-проектів ЛОГО «Львівський прес-клуб», експерт Роман Шостак. – Також уперше цьогоріч одразу дві газети – «Експрес» і «Ратуша» – не мали у листопаді як замовних, так і неналежно маркованих матеріалів. Досі жодного разу дві інформаційні агенції не здобували максимального балу (1) за дотримання стандарту «достовірність (посилання на джерела).
У листопаді львівські експерти моніторили також ЗМІ Сумської області: друковані видання – «Данкор», «Сумщина», «Панорама», «Ваш шанс», «Вперед», «Білопільщина» – та електронні ЗМІ – «Сумиінфо» та «Всі Суми». У друкованих видання відсоток матеріалів з ознаками замовності перевершив львівські показники більше, ніж втричі, і склав 26%. 15% від усіх оцінених складають неналежно марковані матеріали. В електронних ЗМІ відсоток матеріалів з ознаками замовності, нижчий, ніж в друкованих ЗМІ, – 9,52%.
Журналістські стандарти сумські друковані і електронні ЗМІ витримують на рівні львівських: відповідно 3,24 бала і 4,12 бала з 6-и можливих.
– Кількість порушень стандартів, які можуть свідчити про замовний характер матеріалів, після виборів у сумських друкованих виданнях зменшилась. Однак підозрілих матеріалів залишається багато і загальний рівень дотримання стандартів низький, особливо в державних виданнях. Характерною тенденцією є публікація без належного рекламного маркування «вдячних» листів-звернень від новообраних депутатів-мажоритарників. Порівняно багато матеріалів, які можна зарахувати до комерційної джинси (ми вже відвикли від неї за часи виборчої кампанії). Дуже багато рекламних матеріалів із неналежним маркуванням, що свідчить про те, що видавцям необхідно розтлумачити вимоги закону. Найкращою є ситуація в інтернет-виданнях, де й підозрілих матеріалів відчутно менше, і рівень дотримання стандартів у середньому вищий, ніж у газетах,- зазначив викладач Українського католицького університету, – експерт Отар Довженко.
Просимо взяти до уваги!
Результати моніторингу друкованих засобів масової інформації є оцінними судженнями відповідно до статті 47-1 Закону України «Про інформацію» і не мають офіційного характеру.
Наявність ознак порушення журналістських стандартів або ознак прихованої реклами в матеріалі не може розглядатися як доказ отримання редакцією або журналістом майнової чи іншої винагороди за вчинення такого порушення.
